Діалог є досить специфічною формою передачі усного мовлення на письмі, адже він являє собою обмін репліками (питаннями і відповідями, коментарями та описами тощо) двох або більше співрозмовників. Для того, щоб діалог міг бути складений досить якісно, він мусить не лише мати правильну структуру (порядок речень тощо), а й відповідне оформлення за допомогою пунктуаційних знаків. У процесі виконання цього завдання дитина тренуватиметься розставляти розділові знаки у діалогах правильно. Це стосується як символів, які знаходяться між різними структурними елементами (репліки та авторські слова), так і символи, що знаходяться у реченнях реплік або між ними. На екрані перед учнем міститься зображення діалогу – іншого для кожного наступного етапу. Він є неповним, адже у ньому бракує кількох розділових знаків. Без них діалог являє собою плутанину реплік, питань та відповідей. Школяр читає діалог, якщо потрібно, то вголос та виразно, щоб зрозуміти його структуру. Дитина бачить порожнини, де мають бути розділові знаки. Під діалогом міститься набір пунктуаційних символів. Учень бачить місце, де має бути, скажімо, крапка. Тоді школяр натискає на крапку, після чого – натискає на це місце, де вона відразу і зʼявляється. Якщо наступний розділовий знак, який треба поставити, це тире, то дитина має спершу натиснути на нього бреде інших символів, і вже після цього натиснути на місце, де це тире має бути.