Пряма мова є фактично іншим реченням у складі синтаксичної конструкції, усі вони співіснують на інших умовах, ніж звичайні прості речення в складному. Пряма мова дослівно передає слова іншої людини, не автора речення, тобто не мовця. Відповідно, пряму мову необхідно і правильно оформляти за допомогою пунктуаційних знаків, аби підкреслити те, наскільки ці частини речення різні. У процесі виконання цього завдання дитина тренуватиметься розставляти розділові знаки в реченнях із прямою мовою, акцентуючи увагу на такому відокремленні. На екрані перед учнем міститься зображення речення, де наводяться дослівно чиїсь слова. Учень має знайти початок та кінець прямої мови та правильно її виділити. Усі потрібні пунктуаційні знаки перебувають нижче. Якщо авторська мова міститься на початку речення, то дитина знаходить її кінець і ставить там двокрапку перед першим словом прямої мови (яка є окремим реченням, а тому пишеться з великої літери). Зробити це легко — треба натиснути на двокрапку й натиснути на порожнину між останнім словом авторської мови та першим словом прямої мови. Потім треба натиснути на лапки, які відкривають, та поставити їх перед першим словом прямої мови. Лапки, які закриваються треба поставити після останнього слова прямої мови. Якщо ж у реченні пряма мова йде першою, або міститься між двома уривками авторської мови, то після неї та перед авторськими словами треба поставити тире. Коли дитина правильно поставить усі пунктуаційні знаки, то пройде на новий етап до іншого речення з прямою мовою, де дослівно передані слова матимуть інше місце положення щодо слів автора.