Опис завдання
Омонімія — явище досить цікаве та специфічне, при якому різні слова мають подібне або навіть повністю однакове написання та звучання. Вони не просто відрізняються відтінками лексичних значень (цим вони відрізняються від багатозначних слів, які й мають певний звʼязок попри всі лексичні відмінності), а є абсолютно самодостатніми, самостійними в смисловому сенсі, а крім того, вони є такими, що не мають історичних звʼязків між собою. Опрацювати омонімію найлегше та найефективніше за допомогою контексту. Це означає, що омоніми, попри однаковість та схожість ззовні, маючи абсолютно різне значення, а тому і використовуються в різних текстах, словосполученнях, реченнях. У процесі виконання цього завдання дитина тренуватиметься складати словосполучення з омонімами, які будуть підкреслювати відсутність смислового звʼязку між ними. На екрані перед дитиною міститься зображення двох робочих зон. У кожному — по парі каркасів для словосполучень. У кожній зоні треба використати слова-омоніми, тобто такі, які мають вигляд одного слова, але є по факту різними мовними одиницями. Варіанти омонімів містяться нижче, під робочими зонами. Школяр аналізує кожен та порівнює його з каркасами словосполучень, підбираючи ті, які є тематично близькими. Наприклад, якщо в робочій зоні є слова «свійська» та «морська», то єдиний варіант нижче, який підходить до обох слів, – це «качка». Ці омоніми набувають різного значення залежно від того, з яким із двох слів поєднуються в словосполученні. Учень переносить слово «качка» до обох каркасів у рамках однієї робочої зони, після чого порівнює різницю між їхніми лексичними значеннями. А контекст підкреслює цю різницю.
Пов'язані стандарти
