5.УМ.1.1.А. Повторення вивченого в початкових класах. Слово
Учень/учениця:
- знає вивчені правила написання слів, їхню вимову, творення граматичних форм;
- пояснює лексичне значення слів;
- наводить приклади слів різних частин мови;
- визначає належність слова до певної частини мови.
5.УМ.1.1.В. Будова слова. Словотвір. Орфографія
Учень/учениця:
- знає значущі частини слова;
- наводить приклади різних форм слова та спільнокореневих слів;
- пояснює правопис значущих частин слова правилами;
- виділяє у слові значущі частини;
- розрізняє форми слова та спільнокореневі слова, змінні й незмінні слова;
- використовує доцільно слова, що містять антонімічні суфікси та префікси;
- записує правильно слова з вивченими орфограмами в значущих частинах, обґрунтовує написання їх правилами;
- знаходить і виправляє орфографічні помилки на вивчені правила;
- використовує спільнокореневі слова як засіб зв’язку речень у тексті;
- знає правила переносу слів із рядка в рядок;
- поділяє слова на склади, правильно переносить з рядка в рядок;
- користується словником наголосів.
5.УМ.2.1. Сприймання на слух і опрацювання прослуханих навчальних матеріалів
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: слова, словосполучення, речення;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови або узгодження складових;
- слухає і розуміє усне висловлювання;
- фіксує початок і кінець, визначає на слух кількість речень, кількість слів у тексті;
- відповідає на запитання за змістом прослуханого;
- демонструє розуміння прослуханого тексту, виконуючи з ним навчальні дії.
5.УМ.2.2. Загальне уявлення про мовлення як діяльність
Учень/учениця:
- знає і пояснює зміст понять мовлення, види мовленнєвої діяльності, спілкування усне й писемне, монолог, діалог, адресат мовлення;
- знає типи мовлення, наводить приклади відповідних висловлень;
- знає вимоги до мовлення, основні правила спілкування, найпоширеніші етикетні формули;
- володіє всіма видами і типами мовленнєвої діяльності;
- сприймає й опрацьовує інформацію, подану в різних формах;
- розрізняє типи мовлення (розповідь, опис, роздум);
- визначає належність тексту (фрагменту) до певного типу мовлення;
- визначає мету спілкування, адресата мовлення;
- розрізняє офіційну й неофіційну ситуацію мовлення;
- застосовує на практиці основні правила спілкування.
L.5.1.b. Самостійні частини мови
Учень/учениця:
- формує і використовує доконаний й недоконаний вид дієслова, змінює дієслова за часом, родом і числами, вживає та розуміє лексичні конструкції з дієсловами.
- розрізняє і правильно використовує займенники, має уяву про розряди займенників, вживає їх у лексичних конструкціях;
- розрізняє і правильно використовує загальновживані іменники, власні назви, відмінює іменники, виявляє близькі та протилежні за значенням, вживає їх у лексичних конструкціях;
- розрізняє і правильно вживає прислівники і прикметники, розуміє ступені порівняння;
- відмінює прикметники, правильно використовує їх за розрядами, вживає та розуміє лексичні конструкції з ними.
L.5.3. Лексикологія. Фразеологія. Пряме і переносне значення. Образність мовлення
Учень/учениця:
- розуміє різницю між офіційним та неофіційним використанням мови, визначає пряме і переносне значення слів і фраз з використанням контекстних підказок;
- порівнює типи лексики за сферами вживання;
- розуміє та/або уточнює значення невідомих і багатозначних слів та фраз, виходячи з прочитання та змісту тексту, гнучко вибираючи з ряду можливих варіантів;
- узагальнює або конкретизує поняття і значення, добирає влучні слова і фрази, щоб досягнути потрібного ефекту;
- інтерпретує образну мову в контексті;
- розуміє та пояснює значення загальних ідіом, приказок та прислів'їв;
- використовує зв'язок між окремими словами (синонімами, антонімами), щоб краще розуміти кожне слово.
L.5.4.а. Словотвір. Будова слова як ключ до його значення.
Учень/учениця:
- використовує загальновживані морфеми як ключ до значення слова;
- використовує зрозуміле значення кореня слова для визначення значення нового слова, створеного додаванням афіксів;
- змінює значення слів за допомогою додавання або вилучення афіксів до відомого слова;
- розуміє і визначає значення спільнокореневих слів;
- використовує значення окремих слів для розуміння значення слів, створених їхнім злиттям, створює нові слова цим способом.
L.5.5.а Користування словами та фразами, засвоєними в результаті читання чи прослуховування.
Учень/учениця:
- знає та використовує точні відповідні загальні академічні та спеціальні визначення, які є базовими для конкретної теми, виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання.