Те, що слова, які ми використовується для спілкування, є частинами єдиної динамічно працюючої системи, яка міститься в постійному русі, особливо помітно завдяки дієсловами, зокрема, завдяки поєднанню різних граматичних форм дієслова в одній одиниці мовлення, завдяки які можна багато чого сказати про ту чи іншу ситуацію. Наприклад, почувши слово «працюватимеш», можна зрозуміти, що дія відбуватиметься в майбутньому, і слово, вірогідно, використовується у звертанні, адже ця особова форма використовується разом із займенником «ти». У процесі виконання цього завдання дитина тренуватиметься працювати з особовими формами дієслів. На екрані перед учнем міститься зображення дієслова, яке є гармонійно вписаною частиною ілюстрації. Малюнок відіграє не лише роль прикраси, яка мусить урізноманітнити візуальний ряд, а й є досить важливою для сюжету. Наприклад, слово міститься на куполі парашуту. У дієслові пропущено одну літеру, яка безпосередньо повʼязана з граматичною формою особи. У завдання не вказується контекст використання цього слова й навіть не називається, у якій особовій формі воно є. Натомість учень працює лише з мовною одиницею, маючи змогу вставити пропущену літеру за допомогою одного з варіантів, які розташовано поруч. Букви-варіанти розташовані на хмаринках. Учень підставляє подумки кожен по черзі і знаходить той, який є надасть слову правильної форми. Ця вправа лише знайомить учня з темою особових закінчень дієслів, але дозволяє учня навчитися краще орієнтуватись у них та розпізнавати правильні й неправильні закінчення. А малюнки можуть допомогти придумати сюжетну основу, наприклад, порожнина в дієслові — то дірка в парашуті, і правильна літера з хмарки може цю дірку закрити і врятувати парашутиста.