Підмет та присудок, які є граматичною основою будь-якого речення, не дарма називаються головними його членами. Так само як корінь у слові є ядром його лексичного значення, так і підмет із присудком разом є центром тої думки, яку передає речення. У процесі виконання цього завдання дитина тренуватиметься вставляти в речення пропущений у ньому головний член — підмет або присудок. На екрані перед дитиною міститься таке речення — нове для кожного етапу. У ньому пропущено або слово, яке називає того виконавця дії або слово, яке називає саму цю дію. Під робочою зоною з цим реченням є кілька варіантів слів, що претендують на місце в цій порожнині. Важливо, що єдиний критерій відбору — лексичний, адже всі варіанти належать до однієї частини мови, усі тотожні граматично. Тож для того, аби зробити правильний вибір, дитина має проаналізувати ту думку, яку міститься в собі це речення, його ідею. Тоді стане зрозуміло, яке слово «пасує» до цього контексту. Коли дитина подумки підставляє кожен варіант до порожнини в реченні і знаходить правильний, то після того, як школяр виділить його, і це слово займе своє місце в цій синтаксичній конструкції, почнеться новий етап.