Опис завдання
Знання фонетики є не лише базою для інших рівнів мовознавства. Воно також є важливим із практичної точки зору, адже надає можливість розрізняти випадки складного вжитку різних літер. Наприклад, в українській мові здебільшого як звучить слово, так воно й записується, однак, є ряд виключень. Якщо голосна ненаголошена, її звучання може наближатися до іншого, і часто важко зрозуміти, яку літеру слід писати. За допомогою перевірочних слів і знання традицій та норм фонетики можна це зрозуміти й не допустити помилки в правописі. У процесі виконання цього завдання дитина займатиметься цим на прикладі одного із найбільш складних випадків плутанини буквеного складу слова, а саме — учень має вибрати для кожного конкретного слова, яку літеру слід писати: «е» або «и». Ці звуки в ненаголошеній позиції мають схильність наближатись один до одного за звучанням. На екрані перед дитиною міститься набір слів — новий для кожного етапу. Слова розташовані в стовпчик. У кожному пропущено одну літеру, і це неодмінно та, що передає на письмі ненаголошену голосну, або «е», або «и». Дитина аналізує кожне слово по черзі, після чого вибирає, який із цих варіантів слід використати. З обох боків від стовпчика з цими словами міститься два поки що порожні стовпчики, які названі відповідними літерами. Дитина переміщує слово «зат_шок» до того, що відповідає літері «и», адже її і слід було б вписати в порожнину в слові. Коли школяр розподілить усі слова в центральному стовпчику по двох інших, то пройде на новий етап вправи, де треба буде виконати аналогічний набір дій. Ця вправа не лише дозволить дитині на практиці закріпити знання того, яку голосну слід вибирати, а й дасть змогу запамʼятати найбільш складні випадки, аби не помилятись із їхнім правописом у майбутньому.
Пов'язані стандарти
