![Три послідовні навчальні секції пояснюють перевірку звукового запису: наголос, можливе наближення ненаголошених голосних, уподібнення приголосних, значення я, ю, є та умовні позначення. Щ передає ш і ч; у сполуці щі напівпом’якшується лише ч. Показано пом’якшення й подовження. М’який знак та апостроф власного звука не мають. Дз і дж у корені позначають по одному звуку, а на межі префікса й кореня — по два. Промов і визнач наголос: У дужках — звуки, не букви. Ненаголошені е та и можуть зближуватися, а приголосні — уподібнюватися. Перевір особливі букви: Я, ю, є на початку слова, після голосного чи апострофа дають два звуки; після приголосного — голосний і пом’якшення. У щі напівпом’якшується лише ч. Звір умовні позначення: Риска після приголосного — пом’якшення, двокрапка — подовження. Ь та апостроф звука не мають. Дз і дж у корені — по одному звуку; на межі префікса й кореня — по два. Зістав усі звуки, наголос і позначки. Наприклад: літо → [л’і́то] е → [еи] · и → [ие] кд → [ґд] я → [йа] · ю → [йу] · є → [йе] ля → [л’а] щ → [шч] · щі → [шч’і] ння → [н’:а] дз → [д͡з] · дж → [д͡ж] 1 2 3 · !](/content/taskdat/20261015/ge11c40dcd97005de.png)
Опис завдання
Фонетична транскрипція — це своєрідна «технічна схема» звуків, які входять до складу конкретного слова в тому чи іншому випадку. Букви більш-менш універсальні. Попри чергування, подвоєння та інші подібні явища, коли звукове мовлення прямо впливає на писемне, літери здебільшого передають звуки досить загальним чином. А от фонетична транскрипція робить це дуже конкретно, чітко та індивідуально для кожного слова. Тому розібратись у транскрипції не так уже і просто, особливо враховуючи кілька особливих символів, які передають ті чи інші специфічні звуки. У процесі виконання цього завдання дитина займеться цим — вибиратиме серед варіантів фонетичної транскрипції певного слова правильний. На екрані перед дитиною міститься нове для кожного етапу таке слово для опрацювання. Під ним — кілька варіантів його фонетичної транскрипції. Важливо, що «на око» визначити правильний не вийде. Букви не дадуть зрозуміти, які символи в транскрипціях більш точно передають звуковий ряд. Натомість дитина має прочитати це слово вголос, досить чітко та послідовно аналізуючи його звуки, розуміючи, як вони співвідносяться з кожним варіантом транскрипції, як впливають один на одного тощо. Коли з-поміж усіх варіантів дитина вибере правильну транскрипцію наданого слова, то пройде на новий етап завдання, де треба буде виконати аналогічний набір дій, але вже, звісно, з іншим словом. Отже, дитина познайомиться з випадками передачі звукового ряду досить цікавих слів, де відбуваються різні явища, як-то: наближення ненаголошеного голосного до іншого, подовження звуків, перетворення дзвінкого на глухий унаслідок специфічної позиції тощо. А це дасть корисний досвід для майбутньої роботи з транскрибуванням.
Пов'язані стандарти
