Одне з кількох специфічних фонетичних явищ в українській мові — це подовження та подвоєння приголосних. Наприклад, подовження приголосних відбувається між голосними в іменниках середнього роду або в іменниках жіночого роду, що стоять в орудному відмінку. Подвоєння ж відбувається на збігу морфем з однаковим звуковим складом або у прикметниках із наголошеними суфіксами -енн- , -анн- , -янн-. Поступово, чим більше дитина отримує мовного досвіду, тим краще відчуває на інтуїтивному рівні, з яким з випадків вона має справу. На екрані перед учнем міститься набір слів, які розташовані в стовпчик. У кожному слові є порожня ділянка. Завдання, яке ставиться перед дитиною, полягає в тому, щоби вибрати з-поміж наявних слів ті, де відбувається подвоєння приголосних, де подовження і залишити без уваги слова, в яких ці фонетичні явища відсутні. Учень аналізує послідовно кожне слово по черзі. Для цього дитина має, передусім, вголос ці слова прочитати. Коли школяр розуміє, які слова відповідають критерію пошуку, то вибирає саме їх. В одному питанні таких слів може бути кілька, тож зупиняти пошук після знаходження першого слова не варто. Коли школяр знайде всі такі слова, то пройде на новий етап, де познайомиться з іншими подібними випадками. Ця вправа не лише покращує знання цієї теми, а й дозволяє запамʼятати випадки подовження або подвоєння приголосних. Деякі з цих випадків є порівняно складними, тож учню доведеться час від часу звертатись до правил подвоєння і подовження приголосних, тим самим покращуючи запам'ятовування прикладів їхнього застосування.