Мелодійність та милозвучність — вкрай важливі критерії для української мови. Недарма вона вже більше сотні років цілком офіційно вважається однією з найкрасивіших у світі. Є кілька способів збереження милозвучності: спрощення приголосних, чергування приголосних та голосних, легкість утворення рими. У процесі виконання цього завдання дитина познайомиться з одним із цих специфічним способом збереження мелодійності — чергуванням. Його роль не обмежується лише милозвучністю. Чергування полегшує вимову слова, вказує на сусідні звуки та підкреслює їх. Пари звуків, які найчастіше чергуються, є історичною нормою фонетики української мови. На екрані перед дитиною міститься пара словоформ. Корінь у них один і той самий, і відрізняються ці слова іншими морфемами. З певних причин (наявність іншого складу літер у новій морфемі, зміна наголосу тощо) іноді спостерігається чергування. Дитина має проаналізувати та порівняти обидві словоформи, щоби визначити, які звуки зазнали чергування. Важливо, щоби дитина відрізняла це явище від звичайного додавання нових звуків разом із приєднанням до слова нових морфем. Чергування впливає на ту морфему, що залишилась, замінюючи один звук у ній на інший. Важливо, що пара слів уже повна — усі літери на місці, зміна слова за формою виконана правильно. Треба лише проаналізувати її та вибрати з-поміж наведених нижче варіантів ту пару звуків, яка й зазнала чергування. Коли школяр це робить, то проходить на новий етап, де треба опрацювати іншу пару словоформ. Важливо розуміти, що чергування не відбувається хаотично. Є певна кількість цілком шаблонних, нормованих пар звуків, які чергуються між собою, і завдяки цій вправі учень не лише вивчить їх, а й побачить, у яких випадках це правило працює.