5.УМ.1.1.Г. Лексикологія і фразеологія
                    
                        Учень/учениця:
-       розуміє й витлумачує лексичне значення слів, зокрема синонімів та антонімів;
-       наводить приклади слів, що належать до різних за значенням груп: синонімів, антонімів, омонімів;
-       пояснює лексичні значення багатозначних слів, омонімів і паронімів з урахуванням контексту;
-       розрізняє пряме й переносне значення багатозначних слів, правильно використовує такі слова в мовленні;
-       визначає в реченнях, самостійно добирає і доцільно використовує синоніми, антоніми в усному й писемному мовленні;
-       користується тлумачним словником, а також словниками синонімів, антонімів, омонімів і паронімів;
-       використовує синоніми як засіб зв’язку речень у тексті та для уникнення невиправданих повторів слів;
-       помічає та виправляє лексичні помилки у своєму мовленні;
-       наводить приклади фразеологізмів, розуміє і пояснює їхнє значення;
-       визначає фразеологізми в реченнях і текстах, доречно використовує в мовленні;
-       добирає фразеологічні синоніми та антоніми;
-       визначає синтаксичну роль фразеологізмів у реченнях.
                     
                    
                    5.УМ.1.1.Ґ. Словосполучення. Просте речення і його граматична основа
                    
                        Учень/учениця:
-       наводить приклади словосполучень, речень, що належать до різних видів за метою висловлення та емоційним забарвленням;
-       знає головні члени речення;
-       наводить приклади двоскладних й односкладних речень;
-       відрізняє словосполучення від слова й речення;
-       визначає у словосполученні головне й залежне слова;
-       розпізнає види речень за метою висловлення, інтонацією, емоційним забарвленням;
-       визначає частини складного речення, що мають будову простих;
-       правильно інтонує речення;
-       розставляє та обґрунтовує розділові знаки в кінці речень;
-       визначає в реченні головні члени;
-       помічає й виправляє пунктуаційні помилки у межах вивчених правил.
                     
                    
                    5.УМ.1.1.Д. Другорядні члени речення
                    
                        Учень/учениця:
-       знає другорядні члени речення;
-       формулює визначення додатка, означення, обставини;
-       розрізняє додатки, означення, обставини, визначає їх у реченні;
-       будує речення, поширюючи їх додатками, означеннями, обставинами;
-       складає речення з урахуванням мети й ситуації спілкування;
-       використовує виражальні можливості другорядних членів речення у своєму мовленні.
                     
                    
                    5.УМ.1.1.Е. Речення з однорідними членами та складні речення
                    
                        Учень/учениця:
-       пояснює роль однорідних членів речення, звертань, вставних слів (словосполучень, речень) у мовленні;
-       формулює правила вживання розділових знаків у реченнях, ускладнених однорідними членами, звертаннями та вставними словами (словосполученнями);
-       розпізнає однорідні члени речення, узагальнювальні слова при них, звертання, вставні слова в реченні та складні речення;
-       складає речення з однорідними членами, звертаннями, вставними словами й складні речення та використовує їх у власному мовленні;
-       інтонує правильно речення з однорідними членами, звертаннями, вставними словами й складні речення;
-       розставляє розділові знаки між однорідними членами, при звертаннях і вставних словах, між частинами складного речення, обґрунтовує їхнє вживання відповідними правилами;
-       знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила.
                     
                    
                    L.5.3. Лексикологія. Фразеологія. Пряме і переносне значення. Образність мовлення
                    
                        Учень/учениця:
-       розуміє різницю між офіційним та неофіційним використанням мови, визначає пряме і переносне значення слів і фраз з використанням контекстних підказок;
-       порівнює типи лексики за сферами вживання;
-       розуміє та/або уточнює значення невідомих і багатозначних слів та фраз, виходячи з прочитання та змісту тексту, гнучко вибираючи з ряду можливих варіантів;
-       узагальнює або конкретизує поняття і значення, добирає влучні слова і фрази, щоб досягнути потрібного ефекту;
-       інтерпретує образну мову в контексті;
-       розуміє та пояснює значення загальних ідіом, приказок та прислів'їв;
-       використовує зв'язок між окремими словами (синонімами, антонімами), щоб краще розуміти кожне слово.
                     
                    
                    L.5.4.c. Розуміння зв’язків між словами, відтінків та нюансів у значенні слів.
                    
                        Учень/учениця
-       розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та використанням їх для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
-       розуміє значення простих аналогій та метафор у контексті;
-       розуміє значення та взаємозв’язок слів з протилежними та схожими, але не однаковими значеннями, співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
-       визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
-       розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
-       має навички вираження емоційних та оціночних відтінків.