Заголовок є назвою тексту, але в кожному конкретному випадку він може мати різний зміст. Досить часто заголовок містить у собі тему, називаючи досить конкретно, про що йтиметься у тексті. Цей прийом використовується для того, щоб зберегти головну думку для читача невизначеною, аби він сам її сформулював для себе. Іноді й ідея тексту може прямо називатись у заголовку. Це відбувається тоді, коли важливо як раз розкрити цю ідею більш повно. А в деяких художніх текстах заголовок є настільки завуальованим та символічним, що лише після прочитання тексту вдається точно зрозуміти його значення. У процесі виконання цього завдання дитина стикнеться не з такими складними випадками, вибираючи лише один з двох варіантів: або заголовок передає основну думку тексту, або його тему. На екрані перед дитиною міститься текст з уже наведеним заголовком. Він цілком підходить до цього тексту, тож дитині не потрібно нічого додатково виправляти. Натомість учню пропонується прочитати текст та визначити, що цей заголовок означає. Варіанти містяться під робочою зоною з цим текстом. А поруч знаходиться зображення персонажа, якому і треба підказати значення заголовка. Наявність цього героя робиться виконання завдання більш цікавим для дитини, а крім того, посилює інтерактивний компонент вправи. За допомогою цієї вправи учень не лише знайомиться з різноманіттям способів використання заголовків, а й також тренується краще розрізняти тему та ідею тексту.