Опис завдання
Якщо ідея або основна думка є тим, задля донесення чого і було створено текст, то тема є тим, що у ньому освітлюється. Тема не є висновком, який може стати зрозумілим лише після прочитання тексту. Натомість вона стає зрозумілою вже при знайомстві з першими реченнями. Власне, в цьому полягає один із способів, за допомогою яких читачі й підбирають книжки – читаючи перші сторінки або навіть абзаци, щоб зрозуміти, чи їм подобається, чи їм цікава описана там тема. У процесі виконання цього завдання дитина вчитиметься визначати тему тексту. На екрані перед учнем міститься текст – інший для кожного наступного етапу. Він є цікавим і пізнавальним, тож замість того, щоб намагатись зацікавити дитину ілюстраціями, це завдання залишається цікавим за допомогою різноманіття текстів. Усі елементи візуального оформлення у цій вправі яскраві та естетично приємні, однак, лише текст є у центрі уваги дитини. Отже, школяр читає текст та визначає його тему. Вона формулюється з кількох слів, і з обох боків від робочої зони містить кілька слів, які претендують на роль частинки теми. Школяр аналізує текст і те, про що у ньому йдеться. Після цього серед варіантів слів дитина знаходить потрібні, натискає на них, після чого вони заповнюють порожні ділянки. Цікаво, що заголовок досить часто (хоча далеко не завжди і не обовʼязково) і є темою тексту. Коли школяр формулює тему за допомогою поєднання потрібних слів, то проходить на новий етап завдання до іншого тексту. Важливо, щоб дитина завжди читала текст до самого кінця, аби правильно визначати його тему, а не просто дивитись на початок першого речення і шукати відповідні слова серед варіантів. Адже іноді зачин лише натякає на тему, яка розкривається трохи пізніше.
Пов'язані стандарти
