Коли дитина дивиться а вислів і точно знає, що має справу з фразеологізмом, подальша робота з цією мовною одиницею значно полегшується. Однак, у мовленні або при виконанні певної роботи з текстом таких вказівок, звісно, ніхто не робить. Тому важливо, щоб дитина вміла самостійно визначати фразеологізм у тексті, починаючи з найкоротшого – з поодиноких речень. Цьому присвячено виконання наданого завдання. На екрані перед учнем міститься зображення речення – іншого для кожного наступного етапу вправи. У ньому неодмінно використано фразеологізм. Наявність контексту дає дитині зрозуміти головне – в яких ситуаціях той чи інший фразеологізм слід використовувати, адже просто знати його значення не досить для того, аби користуватись ним дійсно ефективно у звичайному щоденному мовленні. Отже, завдання, яке ставиться перед дитиною, полягає у тому, щоб виділити всі слова, які входять до складу фразеологізму. Підказкою для дитини є те, що в реченні можна виділити відразу кілька слів, тож часто не потрібно думати, чи входить до вислову прийменник, чи ні. Однак, дитина має розуміти, що фразеологізми є словосполученнями з певним чітко окресленим значенням, яке реалізується лише при збереженні чіткого порядку слів у певній формі, тому кількість слів у таких висловах не може коливатись. Також учню слід зважати на те, що у фразеологізмах може бути не лише два-три слова, а й більше, при чому іноді в їх складі може бути кілька самостійних та кілька службових слів. Виділивши один випадок їхнього використання, дитина проходить на наступний етап, де треба буде опрацювати інший випадок вживання нового фразеологізму. А це дає дитині важливий практичний досвід.