В алфавіті української мови тридцять три літери, які стоять у певному порядку, і єдиний спосіб вивчити алфавіт повністю — завчити цей порядок. Це робить абетку досить нудною й навіть неприємною для опрацювання учнем. Однак, тут головне — змінити фокус уваги. Абетка з нудного етапу на шляху до вивчення української мови може перетворитися на справжнє ігрове поле з багатьма літерами-елементами. Таку точку зору пропонує це завдання. На екрані перед учнем міститься зображення абетки. Набір літер у ній завжди однаковий, але є нюанс: на кожному етапі є одна буква, яка перебуває не на своєму місці. Тож завдання, яке ставиться перед дитиною, полягає в тому, щоби знайти цю літеру. Дитина відчуває себе чи детективом, чи шукачем скарбів, адже знаходження літери вимагає уважності, пильності, послідовного аналізу, а головне — памʼяті. Дитина має аналізувати абетку загалом, а не просто кожного разу намагатися перераховувати букви. А можливість проаналізувати алфавіт загалом означає досить високий рівень знання правильного порядку букв у ньому. Коли дитина знаходить букву, котра міститься не на своєму місці, то проходить на новий етап. Хоча механіка виконання вправи не змінюється, і на кожному етапі учень має шукати іншу таку літеру, те, як вони «ховаються» від дитини, кожного разу перебуваючи у нових куточках абетки, і являє собою ігровий аспект завдання. Адже буква може знаходитися просто після літери, яка зазвичай сама міститься після неї — і розпізнати такі випадки буває складно. Тож попри однакову механіку кожен етап по-своєму відрізняється від інших.