Опис завдання
З омонімією як явищем у лексиці української мови дитина вже знайома. Учень знає, що омоніми — це слова, які однаково пишуться і, вірогідно, однаково звучать, але мають зовсім різні лексичні значення, тобто є фактично різними словами з однаковим набором літер. Цікаво, що омонімія може приймати зовсім різні форми. Іноді такі слова дійсно повністю збігаються, хоча мають різні значення та історію походження. Іноді омоніми однаково пишуться, але по-різному звучать, оскільки мають різний наголос. Такі слова називаються омофони. Також трапляються й випадки, коли слова збігають зовнішньо лише в певній формі, що підкреслює — у них різний морфемний склад. У процесі виконання цього завдання дитина тренуватиметься не просто знаходити омоніми в реченнях, а й також пояснювати їхнє значення. Власне, контекст — єдиний спосіб відрізнити повні омоніми, адже завдяки великій різниці в лексичному значенні цих слів вони використовуються в абсолютно різних випадках. На екрані перед дитиною на кожному етапі міститься зображення двох речень, що містяться в різних робочих зонах, що дозволяє краще їх візуально відокремити для подальшого порівняння. Учень має виділити в обох реченнях слова, які виглядають однаково, маючи аналогічний буквений ряд. Виділивши їх, дитина аналізує варіанти лексичного значення для кожного з цих слів. Варіанти перебувають під робочими зонами, по кілька різних варіантів на кожну. Школяр аналізує контекст, порівнюючи варіанти, і виділяє потрібний, після чого робить це з іншим словом. Знайшовши тлумачення обох слів, дитина має нагоду переконатись у тому, наскільки вони різні, порівнюючи їх як лексично, так і за контекстом уже після опрацювання.
Пов'язані стандарти
