Прикметник – це самостійна частина мови, яка означає ознаку предмета та відповідає на питання «який?» і «чий?». Прикметник якнайповніше може охарактеризувати іменник, оскільки вказує на його ознаки. Тому більшість прикметників мають такі ж граматичні риси, як і іменник: рід, число, відмінок. Але є і власні характерні ознаки цієї частини мови, наприклад, належність до одного з підвидів (якісні, відносні, присвійні). Прикметники збагачують мову, надають їй образність та об’ємність.
