Опис завдання
Цей урок тренує вміння дитини утворювати словосполучення й актуалізує її знання з теми «Частини мови». Учень пам’ятає, що словосполученням називають поєднання двох або кількох слів, пов’язаних між собою за змістом (від одного слова до іншого можна поставити питання) і граматично (часто узгоджуються в роді, числі і відмінку).
На екрані перед дитиною знаходяться три хмаринки. На кожній із них вказано, поєднанням яких частин мов має бути утворене словосполучення. Дитина повинна перетягнути слова, які знаходяться з обох боків хмарки зверху, під написи з частинами мови. У результаті мають утворитися словосполучення, але учень повинен бути уважним: слова потрібно розташовувати саме у такий спосіб, як вказано у завданні. Тобто якщо вказано «іменник+ прикметник», то має бути «осінь чарівна», а не «чарівна осінь».
Отже, виконуючи завдання цього уроку, дитина вдосконалює свої навички утворювати словосполучення, розрізняти частини мови і тренує увагу.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- знає визначення словосполучення й речення, пояснює різницю між ними;
- усвідомлює роль звертань, вставних слів (словосполучень) та однорідних членів речення в мовленні;
- розставляє розділові знаки у простих реченнях, що містять однорідні члени речення, звертання, вставні слова, та між частинами складних речень за вивченими правилами;
- розрізняє словосполучення й речення, прості й складні речення;
- визначає головне й залежне слова у словосполученні;
- визначає головні та другорядні члени речення;
- знаходить у реченні вставні слова, звертання та однорідні члени речення;
- називає частини мови, якими вони виражені;
- будує речення зі звертаннями, вставними словами, однорідними членами речення; із простих речень — складне; речення з прямою мовою;
- знаходить і виправляє орфографічні й пунктуаційні помилки на вивчені правила;
- знає особливості будови тексту, мовні засоби зв’язку між його частинами;
- застосовує знання про текст, його будову, ознаки, засоби зв’язності для побудови висловлення на визначену тему;
- складає план прослуханого або прочитаного тексту;
- знає сфери вживання, основні види висловлень, загальні та мовні ознаки основних стилів мовлення;
- розуміє основну функцію, сферу вживання офіційно-ділового стилю;
- розрізняє стилі мовлення, визначає сферу використання;
- помічає й виправляє стилістичні огріхи у висловленнях і текстах.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
Учень/учениця:
- вміє інтерпретувати фігури мовлення (наприклад, персоніфікації) у контексті;
- використовує взаємозв'язок між окремими словами, щоб краще зрозуміти лексичне значення кожного слова;
- розрізняє нюанси у значеннях слів та вміє їх доречно використовувати відповідно до стилю мовлення.
