Основною метою цього уроку є актуалізація знань учня з теми «Велика літера і лапки у власних назвах».
Власні іменники – це індивідуальні назви предметів. Вони виокремлюють конкретний предмет із ряду однотипних предметів (хлопець – загальна назва, а Іван – власна ). Власні назви за правилами українського правопису пишуться з великої літери, а загальні – з малої. Деякі власні назви беруться в лапки: назви організацій, підприємств (видавництво «Ранок», фірма «Фортуна»), назви пароплавів, літаків, автомобілів (автобус «Богдан»), назви літературних, художніх, музичних творів, газет, журналів, книг (журнал «Всесвіт», підручник «Історія України»), назви готелів, кав’ярень (готель «Турист»), назви виробів, продуктів (цукерки «Пташине молоко»).
На екрані дитина бачить білий фон, на якому розташовані три картинки. Під ними знаходяться словосполучення, де другі слова розташовані у хаотичному порядку. Учень має поміняти місцями зелені слова таким чином, щоб словосполучення були без помилок.
Отже, виконуючи завдання, учень повторить написання великої літери і лапок у власних назвах на конкретних прикладах. Також цей урок розвиває кмітливість і вміння логічно мислити.
Учень/учениця:
- знає морфологічні ознаки іменника;
- розуміє особливості відмінювання іменників кожної відміни, іменників, що мають форму лише множини;
- знає написання й відмінювання чоловічих і жіночих прізвищ, імен по батькові, не- з іменниками, написання іменників-власних назв, правопис суфіксів іменників;
- знаходить іменники в реченні;
- визначає належність іменника до певного роду, відмінкову форму та число іменників;
- класифікує іменники за родами, відмінами, групами;
- доречно використовує іменники всіх числових та відмінкових форм;
- виявляє закономірності у правописі відмінкових закінчень іменників певної відміни та іменників, що мають лише форму множини;
- визначає в іменниках вивчені орфограми;
- помічає й виправляє граматичні та орфографічні помилки, обґрунтовує написання вивченими правилами;
- користується орфографічним словником.
Учень/учениця:
- доречно використовує знаки пунктуації;
- знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила;
- правильно використовує розділові знаки для позначення прямої мови, назв творів та цитат з тексту;
- розставляє відповідні розділові знаки в кінці речення для позначення його емоційного забарвлення і мети висловлювання.