Метою цього завдання є вдосконалити вміння дитини ставити в реченні потрібні розділові знаки, враховуючи однорідні члени речення, звертання і вставні слова.
Під час виконання завдання учень має пам’ятати, що між однорідними членами речення, не з’єднаними сполучниками, ставиться кома. Якщо однорідні члени речення поєднані за допомогою сполучників, то кома ставиться при сполучниках «а», «але», «однак», «проте», «зате» та при єднальних та розділових сполучниках «і...і», «або... або», «то... то», «ні...ні», «чи... чи», якщо вони повторюються, а також між однорідними членами речення, з’єднаними сполучниками попарно. Якщо в реченні є узагальнювальне слово, то перед однорідними членами ставиться двокрапка, а після них — тире. Вставні слова та звертання завжди в реченні виділяються комами.
На екрані дитина бачить два білі поля. У верхньому полі знаходиться речення, а в нижній частині екрана розташовуються розділові знаки. Учень має вибрати потрібний знак, натиснувши на нього, а потім натиснути на те місце в реченні, де він має стояти. У такий спосіб потрібно розставити всі розділові знаки.
Отже, під час виконання уроку дитина тренуватиметься на практиці ставити потрібні розділові знаки конкретних реченнях, розвиватиме увагу, поповнюватиме свій словниковий запас.
Учень/учениця:
- знає визначення словосполучення й речення, пояснює різницю між ними;
- усвідомлює роль звертань, вставних слів (словосполучень) та однорідних членів речення в мовленні;
- розставляє розділові знаки у простих реченнях, що містять однорідні члени речення, звертання, вставні слова, та між частинами складних речень за вивченими правилами;
- розрізняє словосполучення й речення, прості й складні речення;
- визначає головне й залежне слова у словосполученні;
- визначає головні та другорядні члени речення;
- знаходить у реченні вставні слова, звертання та однорідні члени речення;
- називає частини мови, якими вони виражені;
- будує речення зі звертаннями, вставними словами, однорідними членами речення; із простих речень — складне; речення з прямою мовою;
- знаходить і виправляє орфографічні й пунктуаційні помилки на вивчені правила;
- знає особливості будови тексту, мовні засоби зв’язку між його частинами;
- застосовує знання про текст, його будову, ознаки, засоби зв’язності для побудови висловлення на визначену тему;
- складає план прослуханого або прочитаного тексту;
- знає сфери вживання, основні види висловлень, загальні та мовні ознаки основних стилів мовлення;
- розуміє основну функцію, сферу вживання офіційно-ділового стилю;
- розрізняє стилі мовлення, визначає сферу використання;
- помічає й виправляє стилістичні огріхи у висловленнях і текстах.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
Учень/учениця:
- доречно використовує знаки пунктуації;
- знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила;
- правильно використовує розділові знаки для позначення прямої мови, назв творів та цитат з тексту;
- розставляє відповідні розділові знаки в кінці речення для позначення його емоційного забарвлення і мети висловлювання.