Кожна життєва ситуація передбачає відмінності у стилі мовлення. Наприклад, у художньому творі ми навряд чи знайдемо канцеляризми або подібне. Або в розмовному стилі не вживатимемо слово «трансцендентний» (той, що знаходиться поза досвідом), адже мало хто зможе зрозуміти його значення. Завдання шестикласника — дослідити усі шість стилів українського мовлення та зрозуміти, у яких ситуаціях варто застосовувати той чи інший стиль.
У цій вправі школяр стане справжнім помічником для учнів із завдання. Дитина має допомогти персонажам, вибравши з чотирьох (різних за стилями) слів лише одне, яке відповідає завданню. Наприклад, вибрати слово в художньому стилі.
Учень/учениця:
- розуміє, як пов’язані мова і мовлення;
- має уявлення та пояснює зміст понять мовлення, види мовленнєвої діяльності, ситуація спілкування, адресат мовлення, мета спілкування;
- знає типи мовлення, наводить приклади відповідних висловлень;
- пояснює відмінність між мовленням усним і писемним, монологічним і діалогічним;
- знає доцільні етикетні формули відповідно до різних ситуацій спілкування, віку та статусу співрозмовника;
- застосовує всі види мовленнєвої діяльності;
- аналізує й осмислює ситуацію спілкування, визначає її складники;
- виявляє здатність логічно обґрунтовувати висловлювані думки й оцінки;
- усвідомлює важливість додержання правил спілкування: ввічливості, привітності, доброзичливості, уваги до співрозмовника, стриманості, тактовності.
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює їх;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
Учень/учениця:
- використовує знання нюансів у значенні слів під час письма, розмови, читання чи слухання;
- правильно підбирає слова для доповнення речення/тексту;
- вміє змінювати структуру речення згідно із мовленнєвою ситуацією;
- дотримується в тексті єдиного стилю і типу.