Цей урок присвячений актуалізації знань учня з теми «Види речень за метою висловлювання». Залежно від мети й характеру висловлювання всі речення поділяються на три типи: розповідні, питальні та спонукальні. Розповідні речення містять у собі повідомлення про явища, предмети або дії. Питальні речення виражають питання або вживаються замість розповідних (риторичне запитання), на письмі наприкінці питального речення ставиться знак питання. Спонукальними називаються речення, що у формі наказу, застереження, запрошення, заклику виражають волю мовця з метою вплинути на інших.
На дошці дитина бачить два речення. Перше — це зразок. Учень має вписати в друге речення таке слово, щоб речення стало потрібного виду. Якого саме — вказано в завданні зверху. Кількість клітинок слугує для учня своєрідною підказкою: скільки їх, стільки й літер має бути в слові.
У нижній частині екрана розташовуються три розділові знаки: крапка та знаки питання й оклику. Учень також має вибрати потрібний знак, натиснувши на нього, а потім натиснути на те місце в другому реченні, де він має стояти.
Отже, виконуючи завдання уроку, дитина навчиться змінювати речення згідно з потрібним видом за метою висловлювання та підбирати розділовий знак до нього. Це сприятиме формуванню культури мовлення і грамотності.
Учень/учениця:
- знає визначення словосполучення й речення, пояснює різницю між ними;
- усвідомлює роль звертань, вставних слів (словосполучень) та однорідних членів речення в мовленні;
- розставляє розділові знаки у простих реченнях, що містять однорідні члени речення, звертання, вставні слова, та між частинами складних речень за вивченими правилами;
- розрізняє словосполучення й речення, прості й складні речення;
- визначає головне й залежне слова у словосполученні;
- визначає головні та другорядні члени речення;
- знаходить у реченні вставні слова, звертання та однорідні члени речення;
- називає частини мови, якими вони виражені;
- будує речення зі звертаннями, вставними словами, однорідними членами речення; із простих речень — складне; речення з прямою мовою;
- знаходить і виправляє орфографічні й пунктуаційні помилки на вивчені правила;
- знає особливості будови тексту, мовні засоби зв’язку між його частинами;
- застосовує знання про текст, його будову, ознаки, засоби зв’язності для побудови висловлення на визначену тему;
- складає план прослуханого або прочитаного тексту;
- знає сфери вживання, основні види висловлень, загальні та мовні ознаки основних стилів мовлення;
- розуміє основну функцію, сферу вживання офіційно-ділового стилю;
- розрізняє стилі мовлення, визначає сферу використання;
- помічає й виправляє стилістичні огріхи у висловленнях і текстах.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
Учень/учениця:
- знає та використовує точні загальнонаукові та мовноспецифічні слова та фрази;
- вміє використовувати словник при поясненні слова або фрази, важливої для розуміння або вираження думки.