7.УМ.1.1.А. Морфологія і орфографія. Узагальнення і повторення вивченого про частини мови та їхній правопис
Учень/учениця:
- знає правила вживання розділових знаків у вивчених синтаксичних конструкціях;
- знає та називає вивчені самостійні та службові частини мови, наводить приклади їх;
- знаходить у реченнях вивчені частини мови;
- визначає належність слова до певної частини мови, її граматичні ознаки;
- визначає у словах орфограми, обґрунтовує написання слів відповідними правилами;
- виправляє допущені помилки.
7.УМ.1.1.Б. Дієслово
Учень/учениця:
- знає значення дієслова, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль;
- розуміє роль дієслів у досягненні точності, інформативності й виразності мовлення;
- знає й пояснює способи творення видових пар та часових і способових форм дієслів;
- знаходить дієслова в реченні; визначає їхні граматичні ознаки, належність до певної дієвідміни;
- використовує правильно форми дієслів у мовленні;
- правильно вимовляє дієслова й пише, обґрунтовуючи правопис відповідними правилами;
- конструює речення з дієсловами в усіх часових й особових формах, зокрема, вжитих у переносному значенні;
- редагує тексти, замінюючи повторювані дієслова синонімами.
7.УМ.1.1.В. Дієприкметник
Учень/учениця:
- знає значення дієприкметника, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль;
- розуміє та пояснює значення дієприкметника в мовленні;
- записує правильно дієприкметники з вивченими орфограмами, пояснює правопис дієприкметників відповідними правилами;
- знає правила вживання розділових знаків у реченнях з дієприкметниковими зворотами;
- відрізняє дієприкметник від прикметника;
- знаходить у реченні дієприкметник і дієприкметниковий зворот; безособові дієслівні форми на -но, -то;
- правильно ставить розділові знаки при дієприкметниковому звороті;
- правильно інтонує речення з дієприкметниковими зворотами;
- складає речення з дієприкметниковими зворотами, здійснює заміну їх підрядними реченнями;
- визначає дієприкметники активного й пасивного стану; знає засоби творення їх;
- редагує речення, що містять невластиві українській мові форми активних дієприкметників теперішнього часу;
- редагує речення, виправляючи помилки у вживанні дієприкметникових зворотів.
7.УМ.1.1.Г. Дієприслівник
Учень/учениця:
- знає загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль дієприслівника;
- розуміє та пояснює значення дієприслівника в мовленні;
- записує правильно дієприслівники з вивченими орфограмами, пояснює правопис їх відповідними правилами;
- знає правила вживання розділових знаків у реченнях з дієприслівниковими зворотами і одиничними дієприслівниками;
- знаходить дієприслівник, дієприслівниковий зворот у реченні;
- відрізняє дієприслівник від дієприкметника;
- визначає граматичні ознаки дієприслівника;
- правильно інтонує речення з дієприслівниковими зворотами;
- складає речення з дієприслівниковими зворотами, здійснює заміну їх підрядними реченнями;
- виправляє помилки у вживанні й правописі дієприслівників;
- складає монологи й діалоги, використовуючи виражальні можливості дієприслівників і дієприслівникових зворотів.
7.УМ.1.1.Ґ. Прислівник
Учень/учениця:
- знає значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль прислівника;
- розуміє роль прислівника в мовленні;
- називає способи творення прислівників;
- записує правильно прислівники, пояснює їх написання правилами;
- знаходить прислівники в реченні, відрізняє їх від омонімічних і паронімічних частин мови;
- утворює ступені порівняння прислівника; правильно наголошує прислівники;
- помічає й виправляє помилки в правописі прислівників;
- складає речення й мікротексти з прислівниками.
7.УМ.2.1. Аудіювання матеріалів з декількох мовних одиниць, розуміння змісту текстів різних стилів та виконання навчальних завда
Учень/учениця:
- обґрунтувує вибір стилю для розкриття в тексті;
- визначає на слух тему, основну думку тексту, складає простий план (визначає мікротеми, добирає варіанти заголовка);
- складає (вибирає з наданих) докладний усний переказ тексту, зокрема публіцистичного стилю з елементами роздуму (за простим планом);
- визначає на слух різні частини мови, що містяться в тексті;
- фіксує на слух порушення літературних норм і нормативної вимови;
- відповідає на запитання за змістом прослуханого;
- демонструє розуміння прослуханого тексту, виконуючи навчальні дії з його складовими з опорою на допоміжні матеріали.
7.УМ.2.2. Загальне уявлення про мовлення як діяльність
Учень/учениця:
- знає і пояснює зміст понять мовлення, види мовленнєвої діяльності, спілкування усне й писемне, монолог, діалог, адресат мовлення;
- знає типи мовлення, наводить приклади відповідних висловлень;
- знає вимоги до мовлення, основні правила спілкування, найпоширеніші етикетні формули;
- володіє всіма видами і типами мовленнєвої діяльності;
- сприймає й опрацьовує інформацію, подану в різних формах;
- працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- розрізняє офіційний та неофіційний стиль мовлення;
- застосовує на практиці основні правила спілкування.
7.УМ.3.1. Формування соціокультурної компетентності учнів
Учень/учениця:
- сприймає, аналізує, оцінює прочитані чи почуті відомості та добирає й використовує ті з них, які необхідні для досягнення певної комунікативної мети;
- використовує українську мову для формування ціннісної позиції щодо громадянського патріотизму, любові до Батьківщини, поваги до її історії, культури й історичних пам’яток, сімейних цінностей, визнання цінності здоров’я свого й інших, оптимізм у сприйманні світу;
- усвідомлює необхідність бути готовим і здатним дотримуватися морально-етичних норм стосовно дорослих і ровесників у школі, позашкільному житті, вдома; займатися суспільно корисною діяльністю.
7.УМ.4.1. Формування загальнопізнавальних (інтелектуальних, інформаційних) умінь і навичок
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює, конкретизує їх;
- робить висновки на основі спостережень;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
7.УМ.4.2. Формування творчих, естетико-етичних навчальних умінь
Учень/учениця:
- уявляє словесно описані предмети і явища, фантазує на основі сприйнятого;
- прогнозує подальший розвиток певних явищ;
- переносить раніше засвоєні знання і вміння в нову ситуацію;
- помічає й формулює проблеми в процесі навчання й життєтворчості;
- усвідомлює будову предмета вивчення;
- робить припущення щодо способу розв’язання певної проблеми;
- добирає аргументи для його доведення;
- спростовує хибні припущення й твердження;
- помічає й цінує красу в мовних явищах, явищах природи, у творах мистецтва, вчинках людей і результатах їхньої діяльності;
- критично оцінює відповідність своїх вчинків загальнолюдським моральним нормам, усуває помічені невідповідності;
- виявляє здатність поставити себе на місце іншої людини;
- усвідомлює й намагається творити добрі справи словом і ділом.
L.7.1.b. Самостійні частини мови
Учень/учениця:
- формує і використовує доконаний й недоконаний вид дієслова;
- змінює дієслова за часом, родом і числами, вживає та розуміє лексичні конструкції з дієсловами.
- розрізняє і правильно використовує займенники, має уяву про розряди займенників, вживає їх у лексичних конструкціях;
- використовує загальновживані іменники, власні назви, відмінює іменники, виявляє близькі та протилежні за значенням, вживає їх у лексичних конструкціях;
- розрізняє і правильно вживає прислівники і прикметники;
- знає і правильно застосовує ступені порівняння прислівників;
- знає і правильно застосовує ступені порівняння прикметників, відмінює прикметники, правильно використовує їх за розрядами, вживає та розуміє лексичні конструкції з ними.
L.7.3. Лексикологія. Фразеологія. Пряме і переносне значення. Образність мовлення
Учень/учениця:
- розуміє різницю між офіційним та неофіційним використанням мови, визначає пряме і переносне значення слів і фраз з використанням контекстних підказок;
- порівнює типи лексики за сферами вживання;
- розуміє та/або уточнює значення невідомих і багатозначних слів та фраз, виходячи з прочитання та змісту тексту, гнучко вибираючи з ряду можливих варіантів;
- демонструє розуміння образної мови, словосполучень і нюансів у значеннях слів;
- визначає, аналізує та інтерпретує фігури мовлення у контексті;
- узагальнює або конкретизує поняття і значення, добирає влучні слова і фрази, щоб досягнути потрібного ефекту;
- інтерпретує образну мову в контексті;
- розуміє та пояснює значення загальних ідіом, приказок та прислів'їв;
- використовує зв'язок між окремими словами (синонімами, антонімами), щоб краще розуміти кожне слово.
L.7.4.b. Користування довідковими матеріалами для уточнення значень слів та фраз
Учень/учениця:
- звертається до загальних та спеціалізованих довідкових матеріалів (енциклопедій, словників, глосаріїв, тезаурусів), як друкованих, так і цифрових для визначення його точного змісту або приналежності до частин мови;
- визначає або уточнює значення невідомих і багатозначних слів і фраз, використовуючи контекстні підказки, аналізуючи змістовні частини слів, а також звертаючись до загальних та спеціалізованих довідкових матеріалів;
- визначає або уточнює значення невідомих чи багатозначних слів та фраз на основі читання матеріалів для 7 класу, вибираючи з ряду запропонованих варіантів;
- використовує контекст (загальний зміст речення або абзацу, позицію слова або функцію у реченні) як підказку про значення слова або фрази;
- зноходить та використовує ряд загальних академічних і специфічних слів і словосполучень, достатніх для читання, письма, мовлення та слухання на рівні школи;
- демонструє незалежність у знаходженні довідкових матеріалів при зустрічі з невідомим терміном, важливим для розуміння або висловлювання;
- отримує та використовує точні загальнонаукові та специфічні визначення для певних слів та фраз;
- збирає визначення зі словників при розгляді слова або фрази, важливих для розуміння або висловлювання.
L.7.4.c. Розуміння зв’язків між словами, відтінків та нюансів у значенні слів
Учень/учениця
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та використанням їх для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розуміє значення простих аналогій та метафор у контексті;
- розуміє значення та взаємозв’язок слів з протилежними та схожими, але не однаковими значеннями, співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків.
L.7.5. Користування словами та фразами, засвоєними в результаті читання чи прослуховування
Учень/учениця:
- знає та використовує точні відповідні загальні академічні та спеціальні визначення, які є базовими для конкретної теми, виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.