7.УМ.1.1.Б. Дієслово
Учень/учениця:
- знає значення дієслова, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль;
- розуміє роль дієслів у досягненні точності, інформативності й виразності мовлення;
- знає й пояснює способи творення видових пар та часових і способових форм дієслів;
- знаходить дієслова в реченні; визначає їхні граматичні ознаки, належність до певної дієвідміни;
- використовує правильно форми дієслів у мовленні;
- правильно вимовляє дієслова й пише, обґрунтовуючи правопис відповідними правилами;
- конструює речення з дієсловами в усіх часових й особових формах, зокрема, вжитих у переносному значенні;
- редагує тексти, замінюючи повторювані дієслова синонімами.
L.7.1.b. Самостійні частини мови
Учень/учениця:
- формує і використовує доконаний й недоконаний вид дієслова;
- змінює дієслова за часом, родом і числами, вживає та розуміє лексичні конструкції з дієсловами.
- розрізняє і правильно використовує займенники, має уяву про розряди займенників, вживає їх у лексичних конструкціях;
- використовує загальновживані іменники, власні назви, відмінює іменники, виявляє близькі та протилежні за значенням, вживає їх у лексичних конструкціях;
- розрізняє і правильно вживає прислівники і прикметники;
- знає і правильно застосовує ступені порівняння прислівників;
- знає і правильно застосовує ступені порівняння прикметників, відмінює прикметники, правильно використовує їх за розрядами, вживає та розуміє лексичні конструкції з ними.
L.7.3. Лексикологія. Фразеологія. Пряме і переносне значення. Образність мовлення
Учень/учениця:
- розуміє різницю між офіційним та неофіційним використанням мови, визначає пряме і переносне значення слів і фраз з використанням контекстних підказок;
- порівнює типи лексики за сферами вживання;
- розуміє та/або уточнює значення невідомих і багатозначних слів та фраз, виходячи з прочитання та змісту тексту, гнучко вибираючи з ряду можливих варіантів;
- демонструє розуміння образної мови, словосполучень і нюансів у значеннях слів;
- визначає, аналізує та інтерпретує фігури мовлення у контексті;
- узагальнює або конкретизує поняття і значення, добирає влучні слова і фрази, щоб досягнути потрібного ефекту;
- інтерпретує образну мову в контексті;
- розуміє та пояснює значення загальних ідіом, приказок та прислів'їв;
- використовує зв'язок між окремими словами (синонімами, антонімами), щоб краще розуміти кожне слово.
L.7.4.а. Будова слова як ключ до його значення
Учень/учениця:
- використовує загальновживані морфеми як ключ до значення слова;
- використовує зрозуміле значення кореня слова для визначення значення нового слова, створеного додаванням афіксів;
- змінює значення слів за допомогою додавання або вилучення афіксів до відомого слова;
- розуміє і визначає значення спільнокореневих слів;
- використовує значення окремих слів для розуміння значення слів, створених їхнім злиттям, створює нові слова цим способом.
L.7.4.c. Розуміння зв’язків між словами, відтінків та нюансів у значенні слів
Учень/учениця
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та використанням їх для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розуміє значення простих аналогій та метафор у контексті;
- розуміє значення та взаємозв’язок слів з протилежними та схожими, але не однаковими значеннями, співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків.