Прислівник – самостійна частина мови, яка означає ознаку дії або стану. Вона не змінюється за граматичними ознаками, але компенсує це великою кількістю розрядів, які відповідають на безліч питань:«як?», «де?», «у який спосіб?», «коли?» тощо. Оскільки закінчень у них немає, впізнати прислівники за характерними закінченнями, як у випадку з тими ж прикметниками, не вийде, що ускладнює їх розпізнавання. Це завдання надає практику у виборі прислівників в реченні за результатами аналізу значення кожного слова.