Ця вправа ніби повертає до основ роботи з дієсловами і водночас підсумовує весь багаж знань, присвячених цій темі. Учень вже знає, що дієслово – це самостійна частина мови, яка означає дію або стан та відповідає на питання «що робити?». При цьому відомо, що питання, на яке відповідає слово (будь-яке самостійне слово, а не лише дієслово) змінюється морфемно так само, як і саме це слово, коли міняються його граматичні категорії. Тож насправді кількість питань, на які відповідає дієслово, величезна, адже воно змінюється за часом (три основні), і кожен з них додатково має свої варіанти граматичного значення: у минулому часі дієслово здобуває рід та число; у теперішньому та майбутньому – особу. І це при тому, що дієслово завжди має вид, який означає, чи завершена описана дія, чи ні.
У ході виконання даного завдання учень тренуватиметься краще аналізувати звʼязок між питаннями та дієсловами та опрацює всі варіанти комбінацій граматичних категорій для даної частини мови. На екрані є зображення малюнку. Ілюстрація завжди різна, однак неодмінно вона містить казкові образи, яскраві деталі і аспект діалогу. Герої, зображені у завданні, звертаються до учня, задаючи йому питання.
Відповіддю є певне дієслово. Варіанти відповіді містяться під малюнком і всі вони – спільнокореневі слова, тож робота буде виконуватись саме на рівні граматики, а не лексики. Учень вибирає те дієслово, яке відповідає на поставлене питання, маючи потрібні категорії часу, особи, роду, числа, виду тощо. Морфемний склад питання не завжди допоможе школяреві, тож йому необхідно сконцентруватись на значенні питання, щоб зробити правильний вибір.
Учень/учениця має уявлення про дієслово як частину мови; впізнає дієслова в реченні, тексті, ставить до них питання; зв’язує з іменниками; розрізняє часові форми дієслова; ставить питання до дієслів різних часових форм; змінює дієслова за часами у формах доконаного і недоконаного виду (без уживання термінів) за допомогою питань: що робить? що зробить? що робив? що зробив?; розпізнає часові форми дієслів у тексті.
Учень/учениця утворює і доречно вживає форми часів дієслів.
Учень/учениця розуміє відмінності між мовою і мовленням.