Опис завдання
Діти люблять ігри, де вони мають приміряти на себе певну роль чи образ. Тому і вправи, в яких учень виконує функції того чи іншого героя, сприймаються скоріше саме як гра, а не як навчальне завдання. У ході виконання даного завдання школяр продовжить тренуватись працювати зі словами, що містять подовження, але робитиме це в образі помічника детектива.
На екрані міститься зображення певного слова. Під ним – кілька буквосполучень, кожне з яких можна до цього слова приєднати, забравши у ньому якусь частинку. Одне з цих буквосполучень зробить початкове слово таким, що містить у собі подвоєння, тобто подовжену вимову певного приголосного звуку. Поруч із зображенням слова – малюнок, на якому детектив ретельно шукає чиїсь сліди. Цей персонаж вже є знайомим для дитини за вправами попереднього курсу. Детектив шукає потрібне буквосполучення, і йому потрібна допомога.
Уявляючи себе помічником таємничого агента, школяр із більшим бажанням виконує вправу. Вона в свою чергу значно складніша, ніж здається. По-перше, початкова форма, до якої слід приєднати одне з кількох буквосполучень, вже є повноцінним словом. Тож під час вибору слід непросто підставляти варіанти, а й робити це правильно, вибираючи кожен раз, яку саме частинку початкової форми, що міститься на екрані, треба «викинути». Наприклад, щоб зі слова «година» утворити «годинник», треба не тільки приєднати «ник», а й відкинути «а». По-друге, хоча увага на цьому не акцентується, кожне буквосполучення є або морфемою, або двома, тож дитина, виконуючи цю вправу, тренується працювати з префіксами, суфіксами та закінченнями, розуміючи, що збіг приголосних відбувається саме на їх межах.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця відтворює український алфавіт; називає букви на позначення голосних і приголосних звуків, парних дзвінких і глухих приголосних; правильно називає всі літери; розташовує слова за алфавітом, орієнтуючись на другу літеру.
Учень/учениця знає і використовує правила правопису.
