Ця вправа продовжує тренувати вміння працювати з лексичним складом дієслів. Цього разу акцент робитиметься на явищі антонімії. Варто зазначити, що антонімія є вкрай розповсюдженою у мові, і властивою для більшості самостійних частин мови, тож і серед дієслів. Антоніми – це пари слів, які мають повністю протилежне значення. У розумінні антонімії може допомогти синонімія як антипод – не лише тому, що синоніми за значенням близькі, а й тому, що синоніми часто утворюють цілі ряди таких слів, тоді як антонімів завжди лише два. Справа в тому, що антонімами не можуть бути слова «далекі за значенням». Для слова «любити» протилежним за значенням є лише «ненавидіти», тоді як інші дієслова, які означають активну негативну емоційну реакцію («зневажати», «нехтувати» тощо) мають своїх антиподів. Це робить антонімію прекрасним інструментом для того, щоб допомогти дитині краще орієнтуватись у словниковому складі дієслів та навчитись розбиратись у різних відтінках лексичного значення того чи іншого слова.
На екрані перед учнем міститься зображення дієслова, котре знаходиться у робочій зоні поряд з кількома малюнками. Оскільки дієслово означає дію або стан, малюнки, які зображують предмети та явища, не можуть ілюструвати його безпосередньо, але те, що роблять або в якому стані знаходяться зображені обʼєкти, натякає на правильний підбір варіанту антоніма.
Отже, варіанти дієслів знаходяться під малюнком. Учень має серед них знайти лише одне слово, котре є протилежністю за лексичним значенням до наведеного. Граматично всі варіанти тотожні. Коли школяр знаходить антонім, він переносить його у робочу область і слово стає по інший бік від свого антоніма через тире.
Учень/учениця має уявлення про дієслово як частину мови; впізнає дієслова в реченні, тексті, ставить до них питання; зв’язує з іменниками; розрізняє часові форми дієслова; ставить питання до дієслів різних часових форм; змінює дієслова за часами у формах доконаного і недоконаного виду (без уживання термінів) за допомогою питань: що робить? що зробить? що робив? що зробив?; розпізнає часові форми дієслів у тексті.
Учень/учениця утворює і доречно вживає форми часів дієслів.
Учень/учениця розрізняє відтінки значень серед пов'язаних слів.