Наголос може бути не лише способом для розподілення слів по групам, як у передньому завданні, а й критерієм пошуку. У ході виконання цього завдання дитина використовуватиме наголос саме для цього.
На кожному етапі завдання перед учнем міститься зображення нового речення. Слід прочитати його та знайти певне слово. Яке саме? Над реченням міститься формулювання завдання, в якому називається критерій пошуків. Як і речення, цей критерій змінюється з кожним етапом. Наприклад, на одному рівні слід знайти одне-єдине слово в реченні, де наголошується перший склад, тоді як на наступному етапі вже доводиться шукати слово з наголошеним другим складом тощо. Така зміна цілей пошуків робить процес виконання завдання більш динамічним, а головне – знайомить з усім різноманіттям можливостей для наголошення слів в українській мові. Для того, щоб знайти потрібне слово, школяр має докладно проаналізувати кожне з тих, що увійшли до речення, від першого і до останнього. Це означає більш свідому роботу з усним складом мови, більший акцент на наголосі, який вчиться робити дитина. Коли школяр знаходить потрібне слово, то проходить на наступний етап завдання. Речення ж знаходяться на фоні малюнка, який зображує те, що говорить у фразі. Таким чином, кожне речення досить докладно та якісно проілюстроване, і дитина за наявності бажання може додумати якусь історію або сюжетний мотив для цієї вправи.
Особливість цього завдання в тому, що воно переводить роботу з наголосом саме у практичну площину. Люди спілкуються не окремими словами, а фразами-реченнями, тож вміння впевнено знайти потрібне слово за наголосом у цілій синтаксичній конструкції є важливим і корисним для дитини.
Учень/учениця відтворює український алфавіт; називає букви на позначення голосних і приголосних звуків, парних дзвінких і глухих приголосних; правильно називає всі літери; розташовує слова за алфавітом, орієнтуючись на другу літеру.
Учень/учениця вживає достатнью кількость слів і фраз відповідно до віку.