Опис завдання
Ця вправа продовжує практичне вивчення дієслівних форм, що вжиті у минулому часі. Цього разу особливий акцент робиться на самостійності дитини. Справа в тому, що попереднє завдання було більше схоже на гру, школяр знаходив дієслово у минулому часі, яке вже було в наявності в готовому вигляді. Цього ж разу учень самостійно буде вписувати у фразу дієслово у минулому часі.
На екрані міститься ілюстрація – нова для кожного етапу. Вона описує певну ситуацію, дію, адже герой, зображений на малюнку, щось робить. Завдання, яке ставиться перед учнем, полягає у тому, щоб він написав – що саме робив (адже згідно з умовами вправи події відбуваються у минулому часі, тобто раніше) зображений персонаж. Школяр аналізує малюнок, який є головною підказкою. Після цього у каркас для дієслова вписує потрібну словоформу, доповнюючи словосполученням, яким підписана ілюстрація. Одна клітинка – одна літера, тож кількість цих клітинок теж є своєрідною підказкою.
Якщо ж учень не знає, що за слово треба вжити, то натискає на кнопку зі знаком запитання на ній. Вона знаходиться поряд з каркасом для дієслова. Там вказано потрібне слово у неозначеній формі, тож дитині залишається просто змінити її на форму минулого часу за допомогою зміни морфемного складу. Однак, бажано цією підказкою не користуватись, а визначати потрібне слово самостійно, що тренує вміння підбирати слова та імпровізувати в різних ситуаціях. Таким чином ця вправа робить використання дієслів у минулому часі біль впевненим, адже школяр зосереджується на правильному описі ситуації, і вже потім – на морфемному складів слова.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця ділить на групи слова, які відповідають на питання різних частин мови (наприклад, числівників, прислівників без уживання терміна), які розрізнюються за родом, числом (іменники, прикметники), стоять у формі того чи іншого часу (дієслова); будує сполучення зі слів, що є різними частинами мови, використовуючи службові слова.
Учень/учениця має уявлення про дієслово як частину мови; впізнає дієслова в реченні, тексті, ставить до них питання; зв’язує з іменниками; розрізняє часові форми дієслова; ставить питання до дієслів різних часових форм; змінює дієслова за часами у формах доконаного і недоконаного виду (без уживання термінів) за допомогою питань: що робить? що зробить? що робив? що зробив?; розпізнає часові форми дієслів у тексті.
Учень/учениця утворює непоширене словосполучення; виділяє головне слово у словосполученні; ставить питання від головного до залежного слова у словосполученні.
Учень/учениця утворює і доречно вживає форми часів дієслів.
Учень/учениця розуміє відмінності між мовою і мовленням.
