Граматична форма майже будь-якого слова, яке відноситься до самостійних частин мови, представляє собою комбінацію різних його категорій. Це стосується й дієслів. Категорії часу, особи, доконаності не існують ізольовано одне від одного. Дієслово у минулому часі отримає рід та число – і дійсно має ці категорії. Якщо ж дієслово має форму теперішнього або майбутнього часу, то має категорію особи, а про вид взагалі ніколи не варто забувати. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься вставляти у речення дієслово, що має правильні граматичні категорії, котрі повністю відповідають наданому контексту.
На екрані перед учнем міститься зображення малюнка, на фоні якого міститься речення. Як воно, так й ілюстрація нові для кожного етапу завдання та зображують зовсім різні ситуації, обставини, героїв тощо. Це різноманіття не лише дозволяє працювати з великою кількістю дієслівних форм, а й привертає увагу дитини до наведеної теми. Школяр читає речення і бачить, що місце, відведене для дієслова, порожнє. Варіанти дієслів, які претендують на нього, знаходяться під малюнком. Всі вони спільнокореневі і фактично тотожні за ядром лексичного значення, але водночас з цим – відрізняються граматично. Перш за все, вони відрізняються за категорією часу, однак, навіть якщо два або більше варіанти належать одному часу, при чому тому, який підходить для речення, залишаються ніші категорії, властиві цьому слову, і за ними ці варіанти неодмінно відрізняються.
Учень має проаналізувати контекст максимально уважно, щоб зрозуміти не лише те, коли саме відбувається описане (до, під час або після моменту мовлення), а й дізнатись, рід та число (для дієслів минулого часу) або особу (для дієслів майбутнього та теперішнього часів).
Учень/учениця ділить на групи слова, які відповідають на питання різних частин мови (наприклад, числівників, прислівників без уживання терміна), які розрізнюються за родом, числом (іменники, прикметники), стоять у формі того чи іншого часу (дієслова); будує сполучення зі слів, що є різними частинами мови, використовуючи службові слова.
Учень/учениця має уявлення про дієслово як частину мови; впізнає дієслова в реченні, тексті, ставить до них питання; зв’язує з іменниками; розрізняє часові форми дієслова; ставить питання до дієслів різних часових форм; змінює дієслова за часами у формах доконаного і недоконаного виду (без уживання термінів) за допомогою питань: що робить? що зробить? що робив? що зробив?; розпізнає часові форми дієслів у тексті.
Учень/учениця розрізняє на слух і на письмі розповідні, питальні і спонукальні речення; впізнає окличні речення; правильно вживає розділові знаки в кінці різних за метою висловлювання речень.
Учень/учениця визначає в реченні головні члени; поширює прості речення другорядними членами за запитаннями.
Учень/учениця розрізняє іменники, займенники, дієслова, прикметники та прислівники та пояснює їхню роль у реченнях.
Учень/учениця утворює і доречно вживає форми часів дієслів.
Учень/учениця утворює прості розповідні, питальні, спонукальні та окличні речення.
Учень/учениця розуміє відмінності між мовою і мовленням.