Ця вправа продовжує серію завдань, які присвячені тренуванню навичок роботи з інфінітивом – початковою, неозначеною формою дієслова. Ця тема є досить важливою, адже інфінітив істотно виділяється серед інших форм цієї частини мови і при цьому саме з нього все й починається – не дарма питання інфінітиву знаходяться у визначенні дієслова як частини мови. У ході виконання цього завдання дитина навчиться відрізняти неозначену форму дієслова від всіх інших. Якщо попередня вправа була присвячена опрацюванню інфінітива в реченні, то цього разу дієслова надають поза контекстом, як самостійні одиниці мови.
На екрані міститься зображення малюнка. Він є центром фокусу уваги учня, але його призначення – естетичне. У його структуру вписано порожнє поле, куди слід перемістити дієслово-інфінітив. Варіанти ж знаходяться під малюнком. Вони є спільнокореневими, всі належать до дієслів, але серед них лише один – інфінітив. Учень має вибрати його. У цій вправі відбувається перевірка знань щодо рис інфінітиву. У формулюванні завдання, яке знаходиться над малюнком, нема інформації стосовно рис неозначеної форми. На відміну від попередньої вправи там не згадується навіть питання, на яке інфінітив відповідає. Натомість учень має сам згадати, на які питання може відповідати інфінітив, після чого перевірити – котре зі слів-варіантів відповідають на це питання. Коли школяр знаходить інфінітив, то проходить на новий етап, де буде інша ілюстрація та нові варіанти.
Завдяки цьому завданню учень не лише закріпить свої знання про те, на які питання відповідає неозначена форма дієслова, а й те, як вона виглядає, який морфемний склад має. Це дозволить в майбутньому знаходити інфінітив швидко, ледь не з першого погляду.
Учень/учениця має уявлення про дієслово як частину мови; впізнає дієслова в реченні, тексті, ставить до них питання; зв’язує з іменниками; розрізняє часові форми дієслова; ставить питання до дієслів різних часових форм; змінює дієслова за часами у формах доконаного і недоконаного виду (без уживання термінів) за допомогою питань: що робить? що зробить? що робив? що зробив?; розпізнає часові форми дієслів у тексті.
Учень/учениця утворює і доречно вживає форми часів дієслів.