Правила переносу є не надто складними, однак, ця тема є важливою для грамотності учня та досить тісно повʼязаною з вивченням морфемного складу слова. Не завжди є можливість вмістити слова у одному рядку. Досить часто переносити на наступний ціле слово – значить залишати ще досить великий «шматок» рядка порожнім, тоді як залишити там все слово цілком просто не виходить. Ось і доводиться переносити. У ході виконання цього завдання дитина познайомиться з основами правил переносу.
На екрані перед учнем зображено кілька різних слів. Між ними нема нічого спільного – ані морфемний склад, ані лексичне значення. Кожне з них супроводжується ілюстрацією, яка зображає те, що це слово називає. Малюнки грають суто естетичну роль та доповнюють візуальний ряд завдання, роблячи його більш цікавим для виконання та різноманітним. Всі слова, які розміщено на екрані перед учнем, розділяються на дві частини згідно з тим переносом, який пропонує вправа. Слід вибрати правильний варіант, тобто те єдине слово, яке було перенесено без помилок. Перенос виражається у дефісі між літерами слова. Учень вже знає загальні правила: не можна залишати або переносити одну літеру; не можна розбивати склад; бажано виконувати по морфемний перенос тоді, коли це не суперечить попереднім правилам. Шукаючи правильний варіант на кожному етапі, школяр знайомиться з неправильними – і це навіть важливіше, адже дитина має можливість порівняти між собою ці варіанти і зрозуміти, чому саме ті чи інші вважаються помилковими.
Учень/учениця дотримується правил переносу слів із префіксами; вміє переносити слова зі збігом однакових приголосних на межі кореня і суфікса; правильно переносить з рядка в рядок слова зі збігом однакових приголосних звуків на межі морфем.
Учень/учениця знає і використовує правила правопису.