Учень, дійшовши до цього завдання, вже, скоріше за все, торкався теми правопису частки «не» з дієсловами. Однак, ця тема досить обʼємна, тож їй варто приділити додаткову увагу, виділивши для вивчення окреме завдання. Правило вживання «не» з дієсловами досить просте й однозначне – ця частка завжди пишеться окремо, і виключенням є випадки, коли без неї дієслово не вживається в сучасній українській мові. Таким чином, якщо учень бачить той чи інший варіант правопису дієслова з часткою «не», він, аби переконатись у правильності цього варіанта, має проаналізувати це дієслово без неї, аби визначити, чи правильною є наявна форма. Саме такий формат роботи й пропонується тут.
На екрані перед учнем міститься дієслово – одне та нове для кожного наступного етапу завдання. форма написання лише одна, і дитина має визначити, чи правильна вона, чи ні. Під словом містяться відповідні варіанти відповіді, які тримають персонажі. Образи цих героїв урізноманітнюють вправу та додають їй інтерактивності. Отже, школяр аналізує дієслово, розуміє, чи правильно вжиту частку «не», після чого схвалює або заперечує правильність наявного варіанту. Після цього – проходить на наступний етап, де треба виконати аналогічний набір дій, але слово буде вже іншим.
У ході виконання цього завдання учень познайомиться з випадками вживання дієслів, які без «не» не використовуються. Таких випадків відносно небагато в активній лексиці, тож дана вправа є досить важливою, адже дає можливість познайомитись з більшістю з них.
Учень/учениця пише слова із дзвінкими приголосними в кінці слова і в кінці складу перед глухими відповідно до літературної вимови; застосовує правило перевірки букв на позначення дзвінких і глухих звуків, що піддаються уподібненню; правильно записує слова зі збігом однакових приголосних звуків на межі морфем; пише власні іменники з великої букви, окремо "не" з дієсловами.
Учень/учениця має уявлення про дієслово як частину мови; впізнає дієслова в реченні, тексті, ставить до них питання; зв’язує з іменниками; розрізняє часові форми дієслова; ставить питання до дієслів різних часових форм; змінює дієслова за часами у формах доконаного і недоконаного виду (без уживання термінів) за допомогою питань: що робить? що зробить? що робив? що зробив?; розпізнає часові форми дієслів у тексті.
Учень/учениця утворює і доречно вживає форми часів дієслів.
Учень/учениця знає і використовує правила правопису.