Загалом, якщо не заглиблюватись у цю тему і залишатись в рамках шкільної програми, граматика української мови традиційно має три часи: теперішній, минулий та майбутній. Кожен має свої особливості, кожен істотно відрізняється від інших. І, що важливо, переплутати дієслова, що мають тотожне лексичне значення, але різні форми часу, означає викликати серйозну плутанину.
У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься знаходити дієслова, що мають форму теперішнього часу. Концентрація уваги саме на ньому не є випадковою. Преш за все, варто зазначити, що дієслова теперішнього часу є, мабуть, найбільш уживаними. Справа в тому, що ці дієслова використовуються в кількох випадках. Вони виражають дію, яка відбувається на момент мовлення, тобто прямо зараз, як от у фразі «зараз я літаю на гелікоптері». Також вони можуть називати дію, яка відбувається як би «загалом», тобто не має привʼязки з часом. Скажімо, так використовується дієслово у фразі «я ходжу до школи». Дієслово теперішнього часу виражає процес, який відбувається регулярно. Тож знати правильну форму вжитку цього часу важливо.
На екрані міститься зображення певної ілюстрації. Під нею – кілька дієслів, що мають тотожне лексичне значення ,але вжиті в різних формах часу. Завдання завжди одне й те саме – знайти та виділити дієслово теперішнього часу. Після цього воно стає частиною ілюстрації, досить гармонійно приєднуючись до її композиції, а школяр проходить на новий етап до нового набору дієслівних форм. Одноманітність механіки виконання завдання компенсується різноманіттям малюнків.
Учень/учениця ділить на групи слова, які відповідають на питання різних частин мови (наприклад, числівників, прислівників без уживання терміна), які розрізнюються за родом, числом (іменники, прикметники), стоять у формі того чи іншого часу (дієслова); будує сполучення зі слів, що є різними частинами мови, використовуючи службові слова.
Учень/учениця має уявлення про дієслово як частину мови; впізнає дієслова в реченні, тексті, ставить до них питання; зв’язує з іменниками; розрізняє часові форми дієслова; ставить питання до дієслів різних часових форм; змінює дієслова за часами у формах доконаного і недоконаного виду (без уживання термінів) за допомогою питань: що робить? що зробить? що робив? що зробив?; розпізнає часові форми дієслів у тексті.
Учень/учениця утворює і доречно вживає форми часів дієслів.