Це завдання збільшує кількість інформації, яку потрібно сприйняти на слух, опрацювати та виразити через писемне мовлення в тексті. Текст подається неповний, але з наявною більшою частиною інформації. Керуючись почутим, учень заповнює пропуски, вибираючи правильні варіанти.
Учень/учениця:
- розуміє відмінність між різновидами аудіювання;
- розрізняє на слух мовні одиниці: слова, словосполучення, речення;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови або узгодження складових, або відповідні зазначеним в завданні прикметам;
- слухає і розуміє усне висловлювання, фіксує початок і кінець, визначає на слух кількість речень у тексті;
- знає особливості будови опису пам’ятки історії й культури;
- розпізнає вжиті в прослуханому тексті типи мовлення: розповідь, роздум, опис;
- розпізнає в тексті розповідного характеру опис пам’ятки історії та культури, аналізує його будову.
- відповідає на запитання за змістом прослуханого;
- демонструє розуміння прослуханого тексту, виконуючи навчальні дії.
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює, конкретизує їх;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
Учень/учениця:
— знає та використовує точні загальнонаукові та мовноспецифічні слова та фрази у висловлюваннях рівня 8-го класу;
— знає точні відповідні загальні академічні та спеціальні визначення, які є базовими для конкретної теми, виконує певні навчальні дії на основі слухання або читання слів та фраз;
— вміє застосовувати накопичені лексичні знання під час розгляду важливих для розуміння чи вираження думки понять;
— вміє використовувати словник для пояснення слова або фрази, важливої для розуміння або вираження думки.