Для неповних речень існує своя традиція пунктуаційних символів. Зокрема на місці пропущеного слова, відсутність якого й робить речення неповним, досить часто ставиться тире. Воно у свою чергу відображає певну павзу, що вживається в усній передачі цього речення. Це завдання має на меті допомогти розібратися як із вживанням такого спеціального тире, так і з розділовими знаками в неповних реченнях загалом.
Учень/учениця:
- знає та розуміє предмет вивчення синтаксису й пунктуації;
- розуміє різницю між словосполученням і реченням; реченням простим і складним;
- розрізняє головне й залежне слова у словосполученні;
- аналізує будову словосполучень, види за способами вираження головного слова;
- складає словосполучення й речення різних видів, визначає серед них синонімічні;
- розпізнає речення прості та складні;
- редагує словосполучення, речення й тексти, помічаючи й виправляючи граматичні помилки.
Учень/учениця:
- знає види односкладних речень, пояснює будову односкладних речень кожного з типів;
- ставить розділові знаки в неповних реченнях;
- розрізняє речення односкладні й неповні;
- визначає види односкладних речень;
- конструює односкладні речення вивчених видів, а також неповні речення;
- ставить правильно тире в неповних реченнях;
- знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила;
- правильно будує тексти різних типів і стилів, використовуючи виражальні можливості односкладних і неповних речень;
- вживає в мовленні речення двоскладні й односкладні різних видів як синтаксичні синоніми;
- використовує в текстах-описах називні речення для позначення часу й місця;
- правильно інтонує неповні речення.
Учень/учениця:
— знає основні правила правопису, розпізнає помилки та вміє їх виправляти відповідно до норм літературної мови;
— доречно використовує знаки пунктуації між однорідними членами, при звертаннях і вставних словах, відокремлених членах речення, порівняльних зворотах, обґрунтовує їхнє вживання відповідними правилами;
— знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила;
— використовує відповідні розділові знаки (кому, тире, три крапки) для позначення паузи;
— правильно використовує розділові знаки для позначення прямої мови, назв творів і цитат з тексту;
— розставляє відповідні розділові знаки в кінці речення для позначення його емоційного забарвлення й мети висловлювання.