Риторичне звертання — це такий інструмент образного мовлення, який застосовується в поезії для надання їй більшого смислового навантаження та більшої експресії. Риторичне звертання особливе тим, що не потребує відповіді від того, до кого йде.
Учень/учениця:
- розрізняє речення, ускладнені звертаннями, вставними словами (словосполученнями);
- ставить розділові знаки в таких реченнях;
- знаходить звертання, вставні слова (словосполучення) в реченні;
- визначає в тексті риторичні звертання й пояснює стилістичну роль їх;
- знаходить і виправляє помилки на вивчені пунктуаційні правила;
- конструює правильно речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями).
Учень/учениця:
- сприймає, аналізує, оцінює прочитані чи почуті відомості та добирає й використовує ті з них, які необхідні для досягнення певної комунікативної мети;
- використовує українську мову як засіб формування ціннісної позиції щодо громадянського патріотизму, любові до Батьківщини, української природи, почуття гордості за свою країну, поваги до її історії, культури й історичних пам’яток, сімейних цінностей, визнання цінності здоров’я свого й інших, оптимізм у сприйманні світу;
- усвідомлює необхідність бути готовим і здатним дотримуватися морально-етичних норм стосовно дорослих і ровесників у школі, позашкільному житті, удома, у суспільно корисній діяльності.
Учень/учениця:
- усвідомлює та визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
Учень/учениця:
— вміє інтерпретувати мовленнєві фігури (наприклад, персоніфікації, метафори) та прості аналогії в контексті;
— розрізняє нюанси в значеннях слів та вміє їх доречно використовувати відповідно до стилю мовлення;
— розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та використовує їх для опису предметів, їхніх ознак, дій, явищ тощо;
— використовує взаємозв’язок між окремими словами, щоб краще зрозуміти лексичне значення кожного окремого поняття;
— розуміє значення та взаємозв’язок слів з протилежними або схожими, але не однаковими значеннями;
— розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами.