Множники, як і доданки, є рівнозначними у прикладах та рівноцінними. Для того, щоб знайти будь-який множник, як перший, так і другий, треба добуток розділити на відомий множник. Це загальне правило справедливе й тоді, коли треба знайти невідомий цілий множник у прикладі, де другим множником виступає звичайний дріб. Саме такий формат і має ця вправа. На екрані перед школярем міститься низка прикладів, що мають дію множення, а множниками виступає один звичайний дріб та одне ціле число. Дитина вже має досвід роботи з такими виразами, тож розуміє, як взаємодіють їхні компоненти. Всі ці приклади вже є розвʼязаними – добуток відомий у них, тож виконувати саму дію множення не доведеться. Проте у одному з прикладів пропущено один з множників, і це обовʼязково ціле число. Дитина уважно вивчає всі інші приклади, знаходячи закономірності та звʼязки між чисельниками у множнику та добутку і тим, яким є ціле число. Вочевидь, дія множення на ціле число проходить таким чином: ціле число уявляється як дріб з одиницею у знаменнику та самим собою у чисельнику, після чого чисельники перемножуються. В результаті знаменник не змінюється (адже він множиться на одиницю), а новий дріб має чисельник, який і є результатом множення. Отже, щоб знайти невідомий цілий множник, треба чисельник добутку розділити на чисельник відомого множника. Зрозумівши та запамʼятавши це правило, дитина легко знайде те число, якого бракує та введе його у порожню клітинку у прикладі з дробами. Коли школяр це зробить, то пройде на наступний етап вправи, де треба зробити аналогічний набір дій. Це завдання дає можливість якнайкраще запамʼятати, як саме відбувається множення цілих чисел на дроби та на що при цьому слід звертати увагу, а саме – на чисельники.