Досі дитина працювала лише з мінімальними рівняннями – виразами, що мають форму рівнянь, але більше схожі на звичайні приклади, в яких було пропущено один з елементів при відомому результаті. Рівняннями їх робило те, що невідомий компонент замінявся літерою – традиційним «іксом» чи «ігриком», хоча й до того дитина неодноразово виконувала вправи, де треба було, скажімо, знайти невідомий множник шляхом ділення добутку на відомий множник тощо. Ці вирази досить великі, вони містять відразу кілька дій, деякі з них забрані в круглі дужки для того, щоб встановити порядок виконання. Крім того, невідомих елементів теж кілька. Власне, саме тому вони позначаються літерами – букв може бути кілька, що підкреслює: за ними ховаються різні числа. На кожному етапі завдання перед учнем міститься зображення відразу кількох таких рівнянь. Всі вони відрізняються одне від одного за характером названих дій, проте алгоритм розвʼязання у них один і той самий. Головне для учня – витримати правильну послідовність дій. Спочатку школяр виконує дію, яка забрана у круглі дужки, після чого – по черзі всі інші, починаючи від множення або ділення і закінчуючи додаванням або відніманням. Оскільки результат рівняння є відомим, все врешті-решт зводиться до знаходження невідомого компонента виразу одним із шляхів, які дитина повторила завдяки попереднім завданням. Під рівняннями вказано приклад, де невідомі числа, заховані за літерами, грають роль елементів. Щоб знайти остаточний результат необхідно у кожну клітинку, яка відповідає тій чи іншій букві, ввести її числове значення. Після цього залишається просто виконати цей приклад – і пройти на наступний етап до аналогічного завдання.
Учень/учениця: наводить приклади натуральних чисел; шкал;