Коли дитина вже опанувала фактично всі головні розділи нової теми, отримані знання та навички необхідно закріпити та зробити їх використання більш впевненим. Для цього необхідно взяти той самий формат подачі інформації та механіку виконання завдання, що раніше, та змінити його, додавши більше елементів для опрацювання або додаткових етапів виконання, ускладнюючи і водночас роблячи вправу цікавішою для учня. У ході виконання дитина, як і в одному з попередніх завдань, буде оцінювати розмір частки. Однак, є істотна різниця. По-перше, цього разу в усіх прикладах десятковими числами буде як ділене, так і дільник. По-друге, кількість прикладів для опрацювання буде більшою. На екрані перед учнем міститься зображення поки що порожньої робочої зони. Навколо неї – кілька прикладів з дією ділення та десятковими числами. Дитина читає формулювання завдання, де вказується мета пошуків. Наприклад, треба перенести до робочої зони приклад із найбільшим та найменшим результатом. Отже, школяр має проаналізувати на порівняти між собою всі приклади, аби вибрати потрібну пару. При цьому знаходити точний результат не потрібно. Натомість учень порівнює пропорційний зв'язок між числами, шукає, де найменший дільник при найбільшому діленому або навпаки. Також дитина не забуває про звʼязок між розрядністю. Чим далі від коми знаходиться значуща частина дробового елемента дільника, тим більше зросте ділене. Так, частка після ділення «34,5» на «0,5» буде меншою, ніж при діленні числа «45,5» на «0,005». Коли школяр перемістить до робочої зони потрібні вирази, то пройде на новий етап, де буде не лише інший набір прикладів – зміниться й обʼєкт пошуків.
Учень/учениця: розв’язує вправи, що передбачають додавання, віднімання, множення і ділення раціональних чисел, обчислення значень числових виразів, що містять додатні й від’ємні числа, розкриття дужок, зведення подібних доданків.