Дитина вже навчилась визначати місце десяткового дробу на числовій прямій, де є й звичайні дроби. Таким чином школяр вже знає, як визначати, який із них є більшим, а який – меншим. Ця вправа закріпить ці навички, адже у ході її виконання дитина й буде порівнювати десяткові дроби зі звичайними, не маючи жодних додаткових підказок на кшталт числової прямої. На екрані перед школярем міститься зображення нової для кожного етапу пари дробів. Між ними – порожня клітинка, і дитина визначає, який саме знак туди треба вставити: «більше», «менше» або «дорівнює». Для цього школяр аналізує ці дроби наступним чином. Учень згадує, що назва розряду, якого сягає дробовий компонент у десятковому числі, означає знаменник, який мав би бути у цього дробу, якби він мав звичайний формат зображення. Число, яке знаходиться у знаменнику, означає кількість рівних частин, на які було розділено умовну одиницю. Однак, як порівняти, якщо у звичайному дробі в знаменнику «34», а у десяткове виглядає «0,303», що означає наявність числа «1000» у знаменнику для нього? Необхідно проаналізувати те, як чисельники взаємодіють зі знаменником, яку частину від них чисельники беруть. Скажімо, якщо чисельник у звичайному дробі зі знаменником «34» дорівнюватиме «2», то такий дріб є меншим, ніж «0,303». Крім того, школяр може подумки скорочувати дроби, аби краще зрозуміти цю пропорцію. Скажімо, для названого прикладу можна подумки розділити як чисельник, так і знаменник звичайного дробу на двійку, тож у чисельнику буде «1», а у знаменнику – «12». Тож головне тут – зрозуміти значення кожного дробу і вже після цього порівнювати їх між собою. Коли школяр переносить потрібне число у порожню клітинку між дробами, то проходить на новий етап до наступного подібного випадку.
Учень/учениця: розуміє правила порівняння дробів.
Учень/учениця: вміє формулювати основну властивість дробу.
Учень/учениця: розрізняє скінченні та нескінченні періодичні десяткові дроби.