Перетворити завдання на навчальну цікаву та веселу гру – означає додати до суто математичної механіки виконання сюжетну основу й інтерактивні елементи та, можливо, додати цікавих героїв. Із цієї точки зору всі вправи, які можна знайти у цьому курсі, мають ігрові елементи у тій чи іншій мірі. Однак, іноді ігровий аспект вправи виявляється через поєднання вже знайомої механіки, як у цьому завданні. Дитина вже виконувала вправи, де необхідно було розсортувати математичні одиниці, але тут замість того, щоб утворити послідовність безпосередньо з десятковими числами, школяр робитиме це з прикладами, які ці числа «ховають». На екрані перед учнем міститься зображення низки прикладів із десятковими числами. Вони, ці вирази, можуть містити як дію віднімання, так і дію додавання, по одній на кожний вираз. Числа – різні, але завжди вони належать до десяткових дробів із цілим компонентом або без нього. Робоча зона, де знаходяться ці приклади, оточена різноманітними й досить великими малюнками, які утворюють сюжетну композицію, прикрашаючи собою вправу та привертаючи увагу школяра. Над робочою зоною сформульовано мету виконання завдання, наприклад, треба розкласти приклади у порядку спадання результатів, або ж навпаки – у порядку зростання. Таким чином, замість того, щоб працювати з «готовими» числами, дитина має змогу оцінити результат кожного виразу і вже потім визначити його місце серед інших. Це збільшує кількість «кроків» які треба зробити, щоб виконати завдання, а відтак від учня потрібно більше концентрації. З іншого боку, дитині значно цікавіше здогадуватись про значення кожного виразу та його місця відносно інших, ніж якби він відразу отримав десяткові числа для сортування.
Учень/учениця: розв’язує вправи, що передбачають додавання, віднімання, множення і ділення раціональних чисел, обчислення значень числових виразів, що містять додатні й від’ємні числа, розкриття дужок, зведення подібних доданків.