Знаходимо спільний дільник

Ділення зі звичайними дробами цікаве тим, що завдяки незвичній механіці виконання цього процесу, числа стають ще більш непередбачуваними. У кількох різних прикладах може бути один і той самий дільник, але частка в другому виразі зовсім не така, як може здатись дитині після аналізу першого. Наприклад, якщо дільник є двійкою, дитина чекає, що як ділене, так і частка виявляться парними числами; якщо дільник є десяткою, учень завдяки своєму досвіду ділення чекає зменшення у частці кількості розрядів у порівнянні з діленим. Зі звичайним дробом у якості дільника все складніше. У ході виконання цього завдання школяр, шукаючи спільний для кількох прикладів дільник, переконається в цьому. На екрані перед учнем міститься зображення кількох прикладів із різними звичайними дробами. На місці дільника у кожному з них – плямка фарби, ніби художник ніс над аркушем із прикладами пензель і впустив кілька крапель. Завдання, яке ставиться перед дитиною, полягає у тому, щоб вписати у каркас дільника, що знаходиться поза межами робочої зони з прикладами, потрібний дріб. Для цього учень має ділене розділити на частку для кожного прикладу на рівні. Він може обмежитись і першим, адже дільник для всіх спільний, але значно цікавіше перевірити правильність обчислень через виконання ділення у другому та третьому виразах. Школяр знаходить дільник та вписує потрібні числа на місця його чисельника і знаменника. Коли дитина це робить, то проходить на новий етап завдання, де треба буде аналогічним чином опрацювати інший набір виразів. Ця вправа є досить простою, але вона демонструє різноманіття способів роботи з простими дробами і те, які цікаві результати можуть бути такої роботи.