Дріб зазвичай використовується для позначення ситуації, при якій певне ціле ділиться на частини, а з цих частин береться деяка кількість. Відтак ціле – тобто одиниця – зменшується, тому дріб майже завжди сприймається, як вираз, що менший від одиниці. Є виключення з цього правила – випадок, коли чисельник і знаменник рівні. Це означає (за логікою створення дробу), що число поділене на певну кількість елементів, і всі вони, ці елементи, було «взято». У ході виконання цього завдання дитина буде відповідати на питання рівності тих чи інших прикладів дробів одиниці. Важливо памʼятати, що випадки, коли чисельник більший, ніж знаменник, теж не підходять, адже тоді виходить, що число, яке описується дробом, більше за одиницю, тобто «взятих» частин більше за те число, на яке розділили одиницю. На кожному етапі перед учнем є зображення дробу. Під ним є ілюстрація у вже знайомому дитині форматі: коло, яке поділене на сегменти, певна кількість яких зафарбована іншим кольором. Відповідно ілюстрація теж є підказкою – дріб рівний одиниці тоді, коли цим кольором зафарбовані всі сегменти. Відповідаючи на питання про рівність цього дробу одиниці, дитина переміщується між рівнями, опрацьовуючи кожен конкретний випадок з дробами.
Учень/учениця: розуміє утворення частин способом ділення цілого на рівні частини й виділення однієї з них; визначає кількість рівних частин у цілому.
Учень/учениця: порівнює рівність дробів, аргументуючи їхній розмір.
Учень/учениця: розуміє два дроби як рівні, якщо вони є тотожними за розміром або є однаковими точками на числовій прямій.
Учень/учениця: розпізнає та створює прості еквівалентні дроби (наприклад, 1/2 = 2/4, 4/6 = 2/3).
Учень/учениця: виражає цілі числа як дробові частини та знаходить дроби, еквівалентні цілому числу.