Синонімія, як і антонімія, є загальномовними явищами, характерними не лише для іменникових, а й для дієслівних частин мови, в тому числі і для дієслова. Синонімія – явище, при якому спостерігається схожість за лексичним значенням слів, різних за написанням та звучанням. Синоніми можуть утворювати цілі ряди подібних за значенням слів. Антоніми ж за визначенням можуть бути лише парами. Це слова, які мають повністю протилежне лексичне значення. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься розпізнавати синоніми й антоніми, працюючи з дієсловами. На екрані перед учнем міститься зображення трьох стовпчиків. На одному, що стоїть в центрі, міститься дієслово. Під ним вказівка, на якому стовпчику слід розмістити синоніми, а на якому – антоніми. Варіанти для вибору знаходяться під цією композицією. Дитина по черзі аналізує кожне дієслово з-поміж наявних варіантів, після чого переміщує його до необхідного стовпчика. Крім синоніма та антоніма наведено й кілька зовсім сторонніх слів, які школяр має просто проігнорувати. Таким чином дитина структурує свої знання з цієї теми, вчиться краще та швидше орієнтуватись у значенні дієслів. Коли школяр знайде для наданого дієслова й синонім, й антонім, то пройде до наступного етапу, де аналогічну операцію слід буде здійснити з іншими словами, однак, розташування стрілочок може змінитись, тож учню слід бути уважним до кожного елемента малюнка. Особливість цього завдання полягає у тому, що дитина працюватиме водночас з обома мовними явищами, що дозволить краще зрозуміти місце центрального дієслова в мові.
Учень/учениця:
- знає значущі частини слова: префікс, корінь, суфікс, закінчення;
- самостійно розбирає прості за будовою слова;
- розрізнює спільнокореневі слова та форми того самого слова;
- ділить на групи слова, що відповідають на питання різних частин мови, включно з числівниками і прислівниками;
- розрізняє слова з абстракним і конкретним значенням;
- узагальнює або конкретизує поняття і значення.
Учень/учениця:
- пояснює лексичні значення дієслів, добирає дієслова до груп з різними лексичними значеннями;
- добирає до поданого дієслова 2-3 синоніми, антоніми;
- пояснює пряме і переносне значення дієслів, 2-3 значення багатозначного дієслова, вводячи їх у словосполучення, речення, зв’язні висловлювання;
- використовує дієслова в навчальних вправах, у текстах розповідного та описового типу;
- добирає з-поміж поданих дієслів те, що найбільш відповідає мовленнєвій ситуації, уникає одноманітності у використанні дієслів;
- впізнає на слух та в письмових текстах неозначену форму дієслова;
- добирає неозначену форму до дієслів, поданих в інших формах;
- використовує неозначену форму у побудові навчальних текстів-інструкцій, порад;
- визначає час дієслова у реченнях, тексті;
- змінює дієслова за часами і числами, вживає ці дієслівні форми у своєму мовленні;
- дотримується літературної вимови і правопису дієслів на -ся;
- утворює і пояснює значення дієслів на -ся, вживає їх у побудові речень, у зв’язному мовленні.
Учень/учениця розрізняє і правильно використовує дієслова, вміє змінювати дієслова за часом, родом і числами; вживає та розуміє лексичні конструкції з дієсловами.
Учень/учениця розуміє лексичне значення окремих слів та фраз; відрізняє слова з абстрактним значенням; використовує синоніми для уникнення повторень; добирає антоніми; узагальнює або конкретизує поняття і значення; добирає влучні слова і фрази, щоб досягнути потрібного ефекту.
Учень/учениця розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо; розуміє значення простих аналогій та метафор у контексті; розуміє значення та взаємозв’язок слів з протилежними та схожими, але не однаковими значеннями; співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення; визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням; розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами; має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.