Дієслово грає одну з головних ролей у синтаксичній картині речення. Разом з іменником у називному відмінку дієслово формує граматичну основу – підмет й присудок. Вони є рівнозначними, центральними членами, яких досить для того, щоб утворити речення, тоді як всі інші його члени будуть залежати вже від них. Однак, якщо додати до дієслова іменник не у називному, а в будь-якому іншому відмінку, то утвориться звичайне словосполучення, де дієслово буде головним словом, а іменник – залежним. Крім того традиційно до дієслівних частин мови належить прислівник, який у словосполученнях із ним також виступає в ролі залежної мовної одиниці. З такими випадками й познайомиться дитина у ході виконання даного завдання. Ця вправа має досить сильний акцент на ігровій складовій. На екрані міститься зображення кількох локомотивів. На кожному – своє дієслово, яке грає роль головного елемента словосполучення. До кожного локомотива приєднується по одному вагону, на яких – різні слова, котрі можуть бути або прислівниками, або іменниками у непрямих відмінках. Дитина має розприділити ці вагони таким чином, аби наведені на них слова лексично поєднувались з дієсловами. Акцент робиться на смисловому звʼязку, а не на граматичному, тож школяр має уважно дивитись не на закінчення (хоча й на них теж), а в першу чергу на зміст словосполучень, які утворюються при поєднанні цих слів. Коли учень підбере таким чином вагони до своїх поїздів, то пройде на наступний етап, де треба виконати аналогічний набір дій, хоча як на локомотивах, так і на вагонах будуть вже інші слова. Різноманіття візуальних образів і словосполучень, з якими працює дитина, робить цю вправу цікавою для виконання.
Учень/учениця:
- знає значущі частини слова: префікс, корінь, суфікс, закінчення;
- самостійно розбирає прості за будовою слова;
- розрізнює спільнокореневі слова та форми того самого слова;
- ділить на групи слова, що відповідають на питання різних частин мови, включно з числівниками і прислівниками;
- розрізняє слова з абстракним і конкретним значенням;
- узагальнює або конкретизує поняття і значення.
Учень/учениця:
- пояснює лексичні значення дієслів, добирає дієслова до груп з різними лексичними значеннями;
- добирає до поданого дієслова 2-3 синоніми, антоніми;
- пояснює пряме і переносне значення дієслів, 2-3 значення багатозначного дієслова, вводячи їх у словосполучення, речення, зв’язні висловлювання;
- використовує дієслова в навчальних вправах, у текстах розповідного та описового типу;
- добирає з-поміж поданих дієслів те, що найбільш відповідає мовленнєвій ситуації, уникає одноманітності у використанні дієслів;
- впізнає на слух та в письмових текстах неозначену форму дієслова;
- добирає неозначену форму до дієслів, поданих в інших формах;
- використовує неозначену форму у побудові навчальних текстів-інструкцій, порад;
- визначає час дієслова у реченнях, тексті;
- змінює дієслова за часами і числами, вживає ці дієслівні форми у своєму мовленні;
- дотримується літературної вимови і правопису дієслів на -ся;
- утворює і пояснює значення дієслів на -ся, вживає їх у побудові речень, у зв’язному мовленні.
Учень/учениця розрізняє і правильно використовує дієслова, вміє змінювати дієслова за часом, родом і числами; вживає та розуміє лексичні конструкції з дієсловами.
Учень/учениця розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо; розуміє значення простих аналогій та метафор у контексті; розуміє значення та взаємозв’язок слів з протилежними та схожими, але не однаковими значеннями; співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення; визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням; розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами; має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.