Опис завдання
Категорія роду у прикметниках має суттєву відмінність від аналогічної категорії в іменниках, з якими дитина вже працювала раніше. Іменник використовується для того, щоб називати певний предмет, явище, істоту. При цьому це слово закріплюється за тим, що воно називає. Це логічно: слово «стіл» має лише одне пряме значення, інакше виникла б плутанина з його використанням. Омоніми та багатозначні слова є виключенням, та складають вони меншість. А от прикметники описують предмети, речі, явища та істот. Одна й та сама якість може належати різним предметам обговорення. Червоним є й кавун, й томат. Якщо категорія роду є сталою для іменника, то для прикметника вона є «рухомою», тобто прикметники змінюються за родом ситуативно, коли це потрібно за контекстом. У ході виконання цього завдання дитина переконається в цьому. На екрані перед учнем міститься зображення кількох різних словосполучень. Іменник, який виступає в ролі головного слова, завжди різний. При чому різний не лише лексично, а й граматично – ці слова мають різний рід. А от прикметник лексично один й той самий, адже всі названі предмети мають спільну ознаку, що описується цим самим прикметником. При цьому закінчення прикметників пропущено. Дитина має проаналізувати рід іменників, зрозуміти за їх допомогою рід відповідних прикметників та вписати потрібні закінчення. Прикметник та іменник, описаний ним, узгоджуються, тобто збігаються за родом, числом і відмінком. І завдяки цьому завданню дитина побачить, які закінчення належать кожному роду прикметників та як вони стають частиною слова. Коли школяр впише потрібні морфеми у прикметники, то перейде на новий рівень завдання, де треба буде виконати аналогічний набір дій.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- відносить до прикметників слова, що означають різні ознаки предметів;
- добирає до поданого прикметника 2-3 синоніми, антоніми;
- пояснює і вживає у мовленні прикметники у прямому і переносному значеннях;
- змінює прикметники за числами та родами;
- визначає рід і число прикметника за родом зв’язаного з ним іменника та за характерним закінченням;
- зіставляє і розрізнює відмінкові закінчення прикметників з орієнтацією на твердий і м’який приголосний основи;
- визначає відмінки прикметників за відмінками іменників;
- дотримується правил вимови і написання прикметників на -ський, -цький, -зький;
- вживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується м’якої і пом’якшеної вимови кінцевих приголосних основи прикметників у називному відмінку множини.
Учень/учениця:
- знає напам’ять українську абетку (алфавіт), розташовує слова у списку за абеткою, орієнтуючись на другу і третю літери у слові;
- знаходить потрібне слово в навчальному словнику, користується орфографічним словником для перевірки закінчення іменників чоловічого роду на приголосний у родовому відмінку;
- відображає на письмі явища чергування приголосних [г], [к], [х] із [з´], [ц´], с´] та голосного [і] з [е], [о];
- вживає у процесі виконання навчальних вправ: у родовому відмінку іменників жіночого роду на -а закінчення -и -і , в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого та жіночого роду з основою на м’який приголосний та [ж], [ч], [ш] закінчення -ею, -ем, закінчення -єю в іменниках жіночого роду на –ія, закінчення -єм в іменниках чоловічого роду на [й];
- перевіряє за словником закінчення в родовому й орудному відмінках іменників на -ар, -яр;
- дотримується правил написання іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини (сіль-сіллю; честь-честю);
- вживає закінчення -ах (-ях) в іменниках місцевого відмінка множини;
- уживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується правила написання прикметників у називному відмінку множини (із закінченням -і);
- правильно записує числівники, форми родового відмінка числівників 50-80;
- пише займенники окремо від прийменників;
- уживає приставну літеру «н» після прийменників у займенниках 3-ї особи;
- знає і дотримується правила окремого написання «не» з дієсловами;
- дотримується правила правопису дієслів на -ся;
- дотримується правил правопису найуживаніших прислівників, зокрема, передбачених програмою для запам’ятовування;
- правильно вживає розділові знаки в кінці речень.
Учень/учениця розрізняє та використовує прикметники, впізнає прикметники в реченні та розрізняє за тлумаченням; розуміє ступені порівняння прикметників, змінює прикметники за родами і числами, правильно використовує прикметники за розрядами (відносні, якісні, присвійні), розуміє взаємодію прикметника з іменником, вживає та розуміє лексичні конструкції з прикметниками.
