Багатство української мови виражається не тільки у простому різноманітті і великій кількості слів, а й у різних способах повідомити одне й те саме словами, які можуть належати навіть до різних частин мови. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься виражати думку більш лаконічно, скорочуючи фразу за рахунок використання дієслів. На екрані є словосполучення, яке складається з іменника та дієслова. Його можна замінити одним словом. Воно, наприклад, може бути похідним від іменника, хоча належати саме до дієслів. Наприклад, «подарувати» пішло від слова «подарунок», але означає дію, не називаючи предмету. Отже учень уважно читає словосполучення і з-поміж кількох варіантів, що містяться під ним, обирає те дієслово, що відповідає фразі. Коли дитина це робить, починається наступний етап. На ньому учня чекатиме нове словосполучення і кілька нових варіантів відповіді. Важливо, що кожний рівень супроводжується своїми ілюстраціями, які зображують те, що називається словами. І навіть якщо дитина допустить помилку у виборі, то все рівно пройде на наступний етап, де треба буде так само замінити словосполучення одним словом.
Учень/учениця: за підтримки з боку дорослих досліджує зв'зки між словами і нюанси в значеннях слів; розрізняє загальні об'єкти за категоріями (наприклад, форми, продукти), щоб зрозуміти поняття, які представляють ці категорії; демонструє розуміння найуживаніших дієслів і прикметників, пов'язуючи їх з їхніми протилежностями (антонімами); виявляє зв'язки в реальному житті між словами і їхнім використанням.
Учень/учениця: має широкий словниковий запас, добирає точні слова відповідно до ситуації; знає основні назви предметів, ознак, явищ, подій.
Учень/учениця: вживає та розуміє слова різної складності: синоніми, антоніми, епітети, метафори, багатозначні слова, фразеологізми; знає прислів'я, приказки, утішки, загадки, скоромовки; володіє мовним етикетом відповідно до ситуації (привітання, прохання, вибачення, подяка, комплімент, звертання).