Опис завдання
Словосполучення – не просто спосіб поєднати слова у одну структуру. Це важливий інструмент комунікації, оскільки через словосполучення можна зручно описувати предмети, докладно видавати інформацію, більш повно повідомляти про ті чи інші речі, описуючи їх більш розгорнуто. У ході виконання цього завдання дитина практикуватиметься у роботі зі словосполученнями, водночас все краще усвідомлюючи, наскільки вони корисні. На екрані перед дитиною міститься фраза, що має кілька елементів. Вона досить громіздка, хоча й наявність таких структур є корисною у певних випадках. Отже, дитина має переробити цю фразу у коротке словосполучення з тотожним значенням. Наприклад, якщо матеріал предмета вказано фразою «фігурка з дерева», то її можна переробити у коротше словосполучення – «деревʼяна фігурка». Тож дитина аналізує першу фразу та вирішує, як її можна скоротити. Під нею є частина майбутнього словосполучення – тобто одне із слів. Інше треба вписати самостійно. Дитина робить це і проходить на наступний етап завдання. Ця вправа розвиває словниковий запас учня, крім того, вона робить великий акцент саме на самостійному опрацюванні словосполучень – вже нема варіантів відповіді, різних елементів, серед яких треба вибрати один потрібний. Натомість дитина просто вписує сама те слово, яке потрібно. А можливість поглянути на тотожні за значенням, але різні за оформленням словосполучення, не лише тренує навички роботи з цими елементами мови, а й дає дитині можливість усвідомити все її багатство.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- правильно друкує визначені програмою слова, вимова і написання яких не розходяться;
- правильно позначає на письмі (друкує) м’якість приголосних звуків, доцільно використовуючи знак пом’якшення ("ь") та букви "я", "ю", "є", "і";
- розуміє різницю між вимовою і написанням слів, що пишуться за вивченими правилами (слова з ненаголошеними голосними, з апострофом перед "я", "ю", "є", "ї").
Учень/учениця:
- утворює словосполучення за мовними нормами з двох або більше повнозначних слів;
- узгоджує слова у словосполученнях згідно з мовними нормами.
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення, речення; встановлює їхню кількість;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови, або із зазначеними у завданні прикметами.
Учень/учениця:
- використовує контекст речення як ключ до значення слова або фрази;
- виділяє та правильно використовує синоніми, антоніми, омоніми.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.
